Орлов А. Г. Оптимізація хірургічної корекції акральної ішемії верхніх кінцівок

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. Харків, 2020. У дисертації представлено теоретичне обґрунтування і вирішення актуальної проблеми сучасної судинної хірургії - підвищення ефективності лікування хворих на акральну ішемію верхніх кінцівок на фоні облітеруючих захворювань шляхом вивчення найближчих і віддалених результатів торакоскопічної грудної і дигітальної симпатектомії з урахуванням даних ультразвукового методу дослідження, динаміки стану мікроциркуляторного русла, факторів ангіогенезу для обґрунтування диференційного підходу. Робота ґрунтується на ретроспективному аналізі результатів лікування 133 хворих з акральною ішемією верхніх кінцівок. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування хворих на акральну ішемію верхніх кінцівок у найближчий та віддалений періоди залежно від обраного виду хірургічного втручання і ступеня ішемії верхніх кінцівок. Визначено динаміку VEGF, оксиду азоту та ендотеліна-1 у хворих з акральною ішемією верхніх кінцівок різного ґенезу після торакоскопічної грудної симпатектомії та дигитальної періартеріальної симпатектомії. Вивчено динаміку фактору Віллєбранда, тканинного активатора плазміногену і трансформуючого фактору росту-1 при різних методах хірургічного лікування пацієнтів з акральною ішемією верхніх кінцівок різного ґенезу. Встановлено, що торакоскопічна та дигітальна симпатектомія є ефективними оперативними втручаннями при лікуванні облітеруючого атеросклерозу, облітеруючого тромбангіїту і синдрому Рейно, а дигітальна симпатектомія при облітеруючому атеросклерозі не ліквідовує ішемію кінцівки, а більше того - до 14 діб посилює її. Доведено, що результати дигітальної симпатектомії в порівнянні з торакоскопічною, мали найбільший позитивний ефект отриманий у пацієнтів з синдромом Рейно, найменший у пацієнтів з облітеруючим атеросклерозом. На підставі вивчення клінічної ефективності, кількості і рівня ампутацій кінцівок доведено, що у хворих на акральну ішемію верхніх кінцівок на фоні облітеруючого атеросклерозу, торакоскопічна симпатектомія і дигітальна періартеріальна симпатектомія малоефективні і можуть бути використані лише як операції "відчаю" у молодих пацієнтів з критичною ішемією. Ключові слова: акральна ішемія верхніх кінцівок, симпатектомія, фактор росту судин.