Чаюк О. О. Хвороби огірка посівного й обґрунтування системи контролю їх розвитку в умовах плівкових теплиць.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U100390

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.11 - Фітопатологія

25-02-2021

Спеціалізована вчена рада

К 64.803.02

Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва

Анотація

Встановлено фітопатогенний комплекс рослин огірка за беззмінного використання тепличних ґрунтів, домінуюча роль в якому належала хворобам грибної етіології (84 %). Збудники хвороб бактеріальної та вірусної етіології займають 13 % та 3 % відповідно. Спостереження за симптомогенезом хвороб огірка посівного сприяли виявленню проявів плямистостей листків, в’янення рослин і гниль плодів. Шкідливість кореневих гнилей у першій половині вегетаційного періоду полягала у збільшенні кількості випадів після висаджування розсади в теплицю. У другій половині вегетації основні втрати товарної продукції огірка спричиняє несправжня борошниста роса, яка в досліджувані роки мала епіфітотійний характер розвитку. Виділено зразки з високою стійкістю (бал 7) до несправжньої борошнистої роси: Голубчик F1, Циркон F1 Китайський плетистий F1 і Голландський F1, які рекомендовано для залучення до селекційного процесу. Підтверджено, що показник активності пероксидази в листках огірка може бути додатковим специфічним параметром при доборах цінного вихідного матеріалу для селекції на стійкість. Встановлена здатність саліцилової і янтарної кислоти та Епін екстра стримувати ріст міцелію гриба Fusarium solani App. et Wr в умовах in vitro. Їхня інгібуюча активність становила 56,7, 36,7 та 33,3 % відповідно. Передпосівна обробка насіння огірка РРР і мікродобривом сприяла підвищенню енергії проростання насіння на 4,5–14,7 %, лабораторної схожості – на 2,9–6,6 %, довжини гіпокотилю – на 0,5–1,5 см. Визначено роль регуляторів росту рослин на основі гумінових та біологічно активних речовин і комплексного мікродобрива як індукторів стійкості рослин огірка до хвороб. Проти кореневих гнилей найбільш ефективним виявилося мікродобриво КомплеМет – 60 %; серед регуляторів росту – Вимпел Максі, саліцилова кислота, Епін екстра з біологічною ефективністю 56, 55, 52 % відповідно. Розроблено елемент технології вирощування огірка в плівкових теплицях, що включає передпосівну обробку насіння РРР та триразове обприскування рослин у фазі 3-4 справжні листка, початок цвітіння та масове плодоношення, забезпечує иобмеження розвитку хвороб грибної етіології та приріст урожайності на 1,70–2,50 кг/м2. Розроблений елемент системи контролю розвитку хвороб огірка гарантує зниження собівартості продукції – на 10,0–14,4 %, отримання умовно чистого прибутку – 28,92–32,75 грн/м2, підвищення рентабельності виробництва – на 16,0–25,0 %.

Файли

Схожі дисертації