Мета дисертації полягає у комплексному аналізі соціально-економічного та суспільно-політичного становища жінки на території західних областей УРСР упродовж досліджуваного періоду в умовах радянського тоталітарного режиму.
Об’єкт дослідження – соціально-економічні та суспільно-політичні процеси в західних областях УРСР упродовж середини 1940-х – першої половини 1950-х рр.
Предмет дослідження – особливості соціально-економічного та суспільно-політичного становища жінки на території західних областей УРСР (середина 1940-х – перша половина 1950-х рр.).
Методологічні засади дисертаційного дослідження характеризуються міждисциплінарними зв’язками та обумовлені застосуванням широкого діапазону загальнонаукових принципів (історизму, об’єктивності, науковості, системності, антропологізму, багатофакторності). Визначено, що в основі теоретико-методологічних положень дисертації лежить гендерний підхід. Розкрито методологічний інструментарій, який обумовлений застосуванням загальнонаукових, міждисциплінарних та спеціальних методів історичного пізнання (проблемно-хронологічний, історико-типологічний, історико-біографічний, порівняльно-історичний, соціологічний, інституціональний, статистичний, комунікативний, метод аналогії, моделювання). Комплексне застосування наявних засобів теоретико-методологічної бази забезпечує цілісне вивчення місця і ролі західноукраїнського жіноцтва у суспільно-політичних та соціально-економічних процесах досліджуваного періоду.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертації вперше цілісно та всебічно проаналізовано соціально-економічне та суспільно-політичне становище жінки на території західних областей Української РСР окресленого періоду.
Запроваджено до наукового вжитку низку маловідомих архівних джерел, які висвітлюють основні напрямки гендерної політики радянської влади у середині 1940-х – першій половині 1950-х рр. Використано раніше неопубліковані спогади очевидців, які надають можливість об’єктивно відтворити жіночий досвід тієї доби. З’ясовано стратегії пристосування місцевих жінок до життя в радянському тоталітарному соціумі, форми протесту та практики взаємодії із владою.
У роботі поглиблено історіографічну спадщину у вивченні досліджуваної проблеми, її систематизації та узагальненні. Розкрито зміст, основні напрямки роботи та особливості діяльності жіночих структур, партійних і громадських організацій на території західних областей УРСР. Розглянуто участь жіноцтва у відбудовчих процесах, розвитку народного господарства.
Проаналізовано ідеологічно-пропагандистську політику радянської влади стосовно жінок західних областей УРСР у середині 1940-х – першій половині 1950-х рр. Висвітлено досвід громадсько-активних жінок, які, незважаючи на контроль та тиск радянської системи, брали безпосередню участь у вирішенні нагальних проблем повоєнного суспільства.
