Шмідт П. А. Клініко-лабораторні особливості перебігу хронічного періодонтиту у військовослужбовців

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U100639

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.22 - Стоматологія

22-03-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 41.563.01

Державна установа "Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України"

Анотація

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та науково-практичне вирішення актуального завдання сучасної стоматології, пов’язаного з ранньої діагностикою тяжкості перебігу хронічного апікального періодонтиту у військовослужбовців при відсутності явних клінічних симптомів запалення. Серед військових із періапікальною інфекцією взагалі та з ускладненим періодонтитом (періоститом) зокрема превалюють рядові строкової служби, які складають відповідно 63,3 ± 2,9 % і 73,1 ± 3,4 %. Залежності перебігу хронічного періапікальній інфекції від характеру рентгенологічної картини періодонтиту не виявлено. Збільшення показників CD3+ вище норми (82 %) як у при загостренні, так при ремісії апікального периодонтиту. Значення відносного ризику (RR) наявності риску загострення хронічної періапікальної інфекції у військовослужбовців із таким же показником CD3+ 59,4 % було достовірним 1 [0,2; 6,6], р < 0,05. Достовірна різниця була встановлена у значеннях CD19+ клітин між І та ІІ групами; у ІІ групі середнє значення даного показника було менше ніж у І групі (16,6 ± 1,9 %) на 6,6 % (р = 0,019); цю різницю можна врахувати як значну. Високі значення (вище 24,0 %) CD8+ були у 74,2 ± 4,6 % пацієнтів І групі і у 80,0 ± 7,3 % в ІІ групі. Згідно з показником відносного ризику (RR) 3,9 [2,1; 7,0], що є достовірним (р < 0,05), можна стверджувати про наявність прямого зв’язку між наявністю загострення хронічної періапікальної інфекції у військовослужбовців та значенням CD19+ крові, близьким до 16,6 ± 1,9 %. Великі показники площі, яку займає еластаза-позитивний матеріал, були майже однакові як при безсимптомному перебігу періодонтиту, так і при наявності виражених клінічних ознак загострення (13,62 ± 0,81 % та 11,70 ± 0,21 % відповідно, р > 0,05). Також при відсутності загострення в осередку запалення у деяких пацієнтів кількість еластаза-позитивних клітин на умовну одиницю площі склала 20,35 ± 1,36, що недостовірно відрізнялося від середнього показника групи з вираженим загостренням хронічного запалення – 26,73 ± 1,36 (р >0,05). Зміни значення лізоциму в ротовій рідині вказують на те, що у військовослужбовців із загостренням хронічного апікального періодонтиту з клінічними ознаками гострого періоститу в день госпіталізації антибактеріальна активність ротової рідини знижена порівняно зі здоровими військовими в 1,8 рази. У військовослужбовців без клінічно виражених ознак гострого периодонтиту (хронічне запалення в стані ремісії) в день госпіталізації була виражена антибактеріальна активність ротової рідини – значення лізоциму було в 2,5 рази вище контролю (р < 0,05). Значення МДА при загостренні періодонтиту зменшувалося з 1,36 рази (в 1-й день) до 1,1 рази (на 7-8-й день). Середнє значення еластази у пацієнтів при ремісії відповідало показнику пацієнтів з загостренням хронічного апікального періодонтиту.

Файли

Схожі дисертації

0523U100136

Бандрівський Юрій Любомирович

КЛІНІЧНО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ З УРАХУВАННЯМ ІМУНОГЕМАТОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПАЦІЄНТІВ

0423U100135

Лайош Наталія Василівна

КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МІСЦЕВОЇ АНЕСТЕЗІЇ В АМБУЛАТОРНОМУ СТОМАТОЛОГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ПІДЛІТКІВ

0523U100123

Анісімов Максим Вікторович

Клініко-експериментальне обґрунтування концепції провідникової анестезії в стоматології

0523U100124

Кушта Анна Олександрівна

Відновлення функції органів ротової порожнини та глотки у хворих з пухлинами щелепно-лицевої ділянки з урахуванням патогенезу порушень ковтання (експериментально-клінічне дослідження)

0423U100122

Тарасенко Ірина Йосипівна

Клініко-експериментальне обґрунтування антенатальної профілактики стоматологічних захворювань у вагітних жінок та їх дітей