Дисертаційна робота присвячена дослідженню клінічних особливостей розвитку та перебігу ранового процесу в пацієнтів з хронічними виразками нижніх кінцівок атеросклеротичного та діабетичного генезу.
У першій частині роботи досліджено ефективність застосування цилостазолу при лікуванні 152 пацієнтів із виразками нижніх кінцівок атеросклеротичного генезу, яким виконано відкриту реваскуляризацію. У всіх пацієнтів діагностовано хронічну ішемією IVст. згідно класифікації Фонтейна, 3-4 ст. згідно системи WIfI.
У контрольну групу включено 75 пацієнтів, а в основну групу (лікувальна схема була доповнена вживанням цилостазолу в дозі 100 мг двічі на добу протягом року після реваскуляризації) – 77 пацієнтів. Пацієнтів також було розділено на підгрупи залежно від наявності чи відсутності цукрового діабету. Групи порівняння були співставні за віком, статтю, супутньою патологією. Критеріями оцінки ефективності застосування цилостазолу були порівняльна оцінка змін клінічних показників, якості життя, кількісних показників швидкості загоєння виразок, аналіз гістохімічних змін тканин з виразок, віддалених результатів лікування пацієнтів основної та контрольної груп.
Підсумовуючи отримані результати, можна зробити заключення, що застосування цилостазолу в пацієнтів з хронічними виразками нижніх кінцівок атеросклеротичного генезу, яким виконано відкриту реваскуляризацію, сприятливо впливає на якість життя, забезпечує зростання відносної швидкості гоєння та відсотка загоєння виразок через 12 місяців спостереження в хворих обох аналізованих груп (без та з цукровим діабетом).
У другій частині роботи проаналізовано результати обстеження та лікування 65 пацієнтів з цукровим діабетом та хронічними виразками стопи із проявами інфекції різного ступеня тяжкості, у комплексне лікування яких було включено вакуум-асистовану терапію. Загалом оцінка стану пацієнтів згідно класифікації PEDIS відповідала – P1-2ED1-2I2-4S1-2. І група була сформована з 20 хворих із цукровим діабетом з хронічними поверхневими виразками стопи із проявами легкої інфекції (P1-2ED1I2S1-2), які не отримували антибактерійної терапії. До ІІ та ІІІ груп включено 40 пацієнтів із хронічними виразками з проявами тяжкої інфекції P1-2ED1-2I4S1-2, які отримували антибактерійну терапію. У пацієнтів ІІІ групи вакуум-асистована терапія була доповнена інстиляцією антисептика. У окремих підгрупах пацієнтів проводилось визначення рівня бактерійного навантаження виразок до та після 3-х денного накладання вакуум-асистованої пов’язки (відповідно підгрупи ІА, ІІА та ІІІА, по 10 осіб). У підгрупах ІВ, ІІВ та ІІІВ (по 10 осіб) – для з'ясування динаміки змін рівня бактерійного забруднення виразок визначення проводили через кожні 24 години впродовж 96 годин. Всі групи були співставні за статево-віковими параметрами.
Результатами мікробіологічного дослідження продемонстровано значне зростання бактерійного навантаження ран через 3 доби експозиції вакуумної пов'язки у пацієнтів ІА підгрупи (на 31,9 %, р<0,05). У хворих цієї групи, в яких рівень бактерійного навантаження визначався подобово (підгрупа ІБ), зростання його зафіксовано вже через 24 години експозиції пов’язки. Така тенденція спостерігалась і через 48 та 72 години, а через 96 годин зростання становило 58,6% відносно вихідного рівня (р<0,05). У пацієнтів ІІ групи вірогідне збільшення бактерійного навантаження виразок (на 31, 8 %, р<0,05) виявлено лише через 96 годин експозиції вакуумної пов’язки.
При застосуванні вакуум-асистованої терапії, доповненої інстиляцією розчину антисептика (ІІІ група), у хворих з цукровим діабетом та хронічними виразками стопи із проявами тяжкої інфекції встановлено вірогідне зниження рівня бактерійного навантаження виразок через 24, 48 та 72 годин експозиції вакуум-асистованої пов’язки, через 96 годин значення цього показника зросло, при цьому вірогідно не перевищуючи вихідних величин (p>0,05). Таким чином, застосування вакуум-асистованої терапії, доповненої інстиляцією антисептика, на фоні антибактерійної терапії, забезпечує контроль над рівнем бактерійного навантаження виразок впродовж 4-х діб експозиції вакуумної пов’язки. Обгрунтовані схеми застосування вакуум-асистованої терапії при лікуванні пацієнтів з хронічними діабетичними виразками стопи із проявами інфекції дають можливість раціонального та ефективного використання методу, мінімізуючи можливість інфекційних ускладнень.
