Масло О. М. Пошкоджуваність і граничний стан металевих матеріалів в умовах пластичного деформування при різних видах механічного навантаження

Об’єктом дослідження є кінетика накопичення розсіяних мікропошкоджень в конструкційному матеріалі під впливом зовнішніх температурно-силових факторів. Метою дисертаційної роботи є експериментальне дослідження закономірностей накопичення розсіяних пошкоджень при пружнопластичному деформуванні та руйнуванні широкого кола конструкційних матеріалів при різних умовах навантаження та визначення феноменологічних підходів до знаходження граничних станів текучості та руйнування за допомогою неруйнівних методів контролю на базі узагальненого критерія міцності. Методи дослідження – експериментальні методи дослідження кінетики накопичення пошкоджень в матеріалах при статичному, повторно-статичному, довготривалому статичному та циклічному навантаженнях. Теоретичні і практичні результати – експериментально досліджено кінетику накопичення пошкоджень широкого кола конструкційних матеріалів з використанням неруйнівного методу LM-твердості, при статичному, повторно-статичному, довготривалому статичному, малоцикловому та багатоцикловому навантаженнях. Для досліджених матеріалів визначені значення коефіцієнта гомогенності Вейбулла, що характеризують граничний стан початку їх текучості та руйнування та отримано експериментальні граничні криві, що відповідають руйнуванню та стану пластичності при плоскому напруженому стані з врахуванням структурної неоднорідності матеріалу. Наукова новизна отриманих результатів полягає у встановленні закономірностей накопичення пошкоджень за оцінкою структурної неоднорідності конструкційних матеріалів різних класів при широкому спектрі експлуатаційного навантаження, а також у визначенні значень параметрів структурної неоднорідності, що відповідають граничним станам текучості та руйнування матеріалу. Результати дисертаційної роботи було використано при вирішенні задач щодо оцінки ресурсу і міцності окремих елементів обладнання ВП «Южно-Українська АЕС» та ВП «Рівненська АЕС». Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості застосування запропонованої методики визначення граничного стану текучості та руйнування матеріалу для оцінки залишкового експлуатаційного ресурсу матеріалів елементів конструкцій неруйнівним методом.