Мельничук О. В. Одержання поліплоїдних ліній міскантусу гігантського (Miscanthus × giganteus Greef et Deu.) в умовах in vitro з використанням антимітотичних сполук динітроанілінового ряду

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U101361

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.20 - Біотехнологія

29-04-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 26.254.01

Державна установа "Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України"

Анотація

використання у дослідах з поліплоїдизації рослин роду Miscanthus, а саме: 4-метилсульфоніл-2,6-динітроанілін; N′-(N”-[2,6-динітро-4-трифторметилфеніл]пропіл)морфолін; N,N'-біс-(2-нітро-феніл)-гексилен-1,6-диамін; N'-(2,6-динітро-4-За допомогою методів in silico проведено скрінінг ряду новосинтезованих динітроанілінових сполук на спорідненість до α-тубуліну міскантусу. Здійснено реконструкцію та верифікацію просторової структури молекули α-тубуліну міскантусу. Проведено оцінку здатності нових та широко вживаних сполук динітроанілінового ряду утворювати ліганд-білкові комплекси з α-тубуліном, успадкованим від M. sinensis (Q70ZL7). Серед 83 досліджених в роботі динітроанілінів, за критерієм стабільності комплексів з ɑ-тубуліном та рівнем фітотоксичності відібрано 6 найбільш перспективних сполук для подальшого трифторметил-феніл)-етилен-1,2-диамін гідрохлорид; 1-{3-[2-(2,6-динітро-4-трифторметил-феніламіно)-етил ]-4-метил-2-феніліміно-2,3-дигідро-тіазол-5-іл}-етанон гідрохлорид та {2- [4-(2,4-дихлор-феніл)-2-феніліміно-тіазол-3-іл]-етил}-(2,6-динітро-4-трифторметил-феніл)-амін гідрохлорид. Було проведено поліплоїдизацію M. × giganteus шляхом культивування асептичних пагонів в умовах in vitro на середовищах доповнених динітроанілінами. Використовували як наведені вище сполуки, так і референтні динітроаніліни (трифлюралін та оризалін). Встановлено, що досліджувані сполуки, так само як і вже добре відомі, здатні індукувати поліплоїдію M. х giganteus, та не характеризуються високим фітотоксичним впливом на рослини, що істотно позначається на виживанні та мікроклональному розмноженні експлантів. За стандартними методиками проведено вивчення фенотипових особливостей поліплоїдних ліній міскантусу гігантського. Поліплоїдні лінії 108 та 202 характеризувались найкращими показниками маси надземної частини рослин, висоти рослин, кількості ризом на кореневищах рослин, кількості листків на стеблі, за вмістом сухих речовин та виходом біоетанолу завдяки високій продуктивності біомаси.

Файли

Схожі дисертації