Пузікова В. С. Господарсько-правовий механізм розвитку об’єктів інфраструктури авіаційних перевезень в Україні.

Дисертаційна робота присвячена питанням удосконалення господарсько-правового механізму розвитку об’єктів інфраструктури авіаційних перевезень в Україні. Аеропорт – це комплексна правова категорія, яка регулюється різними галузями права, а тому необхідно ініціювати прийняття спеціального Закону України “Про Аеропорти”, яким забезпечити цілісне регулювання цієї галузі. Сучасною інноваційною формою здійснення господарської діяльності визнаються кластерні об’єднання. Аналіз організаційного й правового забезпечення процесу кластеризації, зокрема транспортної галузі в Україні, свідчить про наявні суперечності в запровадженні кластерного підходу до реалізації державної транспортної політики, які полягають, насамперед, у невідповідності змісту діяльності та ролі в цьому процесі регіональних і місцевих органів влади чинному законодавству та нормативно-правовим актам, у невикористанні переваг кластерного підходу над наявним галузевим у державному управлінні транспортною галуззю на регіональному рівні. Для територіальної та міжнародної бізнес-спільноти аеропорт повинен стати «центром бізнесу». Для ефективної реалізації аеропорту як ядра кластерного механізму необхідно прийняти Закон України “Про економічні кластери”, ухвалити “Концепцію створення кластерів в Україні” та закріпити аеропорт як ядро економічного транспортно-логістичного кластера на законному рівні. Доцільним є закріплення на законодавчому рівні прав та обов’язків державного та приватного секторів у регулюванні, ціноутворенні, субсидіях, права власності та фінансування. Запровадження змін у нормативно-правовий механізм має бути спрямоване на функціонування ринкових саморегуляторів, які тісно пов’язані з функціонуванням механізму державного управління транзитним потенціалом. Автором на прикладі Міжнародного аеропорту “Харків” досліджено спробу державно-приватного партнерства шляхом укладання договору оренди цілісного майнового комплексу з урахуванням відсутності чіткого правового регулювання та необхідності закріплення на законодавчому рівні особливостей державно-приватного партнерства. Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що основні положення дисертації буде запропоновано до адаптації в діяльності авіатранспортних підприємств України, доведено до рівня методичних, що дає можливість більш обґрунтовано здійснювати розвиток авіаційного транспорту в Україні; також вони можуть бути покладені в основу внесення змін та доповнень до законодавства України та в процесі розроблення нових нормативних актів.