Біличенко Г. В. Соціально-педагогічний супровід розвитку комунікативної культури дітей молодшого шкільного віку у загальноосвітніх школах-інтернатах.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U101468

Здобувач

Спеціальність

  • 13.00.05 - Соціальна педагогіка

24-04-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 12.112.01

Державний вищий навчальний заклад "Донбаський державний педагогічний університет"

Анотація

Об’єкт дослідження – процес соціально-педагогічного супроводу розвитку комунікативної культури дітей молодшого шкільного віку в загальноосвітніх школах-інтернатах. Мета дослідження – науково обґрунтувати, упровадити та експериментально перевірити ефективність соціально-педагогічних умов розвитку комунікативної культури дітей молодшого шкільного віку в загальноосвітніх школах-інтернатах у процесі соціально-педагогічного супроводу. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення, обґрунтування та практичне розв’язання проблеми соціально-педагогічного супроводу розвитку комунікативної культури дітей молодшого шкільного віку в загальноосвітніх школах-інтернатах, що знайшло відображення в науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці соціально-педагогічних умов, які забезпечують ефективність досліджуваного процесу. Уточнено сутність поняття «комунікативна культура особистості» як динамічного поліструктурного інтегративного утворення особистості, що включає сукупність взаємопов’язаних компонентів, обумовлюється зовнішніми умовами (соціальна ситуація розвитку особистості) і внутрішніми чинниками (комунікативні здібності та якості особистості) та забезпечує гармонійну соціалізацію особистості через взаємодію з реальним соціальним середовищем і самим собою. До базових складових компонентів структури комунікативної культури віднесено: аксіологічний, знаннєвий, емоційний, поведінковий, кожний з яких детермінує гармонійний розвиток особистості через взаємодію з реальним соціальним середовищем і самим собою. На основі аналізу термінів «розвиток» і «комунікативна культура» у змістовому поєднанні визначено поняття «розвиток комунікативної культури особистості» як процес і результат структурно-рівневих змін її взаємопов’язаних компонентів під впливом оптимізації зовнішніх умов та внутрішніх чинників, що є основою адекватності, успішності, індивідуальної своєрідності комунікації особистості. Схарактеризовано особливості соціально-педагогічного супроводу розвитку комунікативної культури дітей молодшого шкільного віку в освітньому просторі школи-інтернату, основні завдання й функції діяльності інтернатного закладу. Визначено критерії з відповідними показниками розвитку комунікативної культури дітей молодшого шкільного віку (ціннісно-мотиваційний, інформаційно-когнітивний, емоційно-вольовий, мовленнєво-діяльнісний) та рівні (низький, середній, високий). Висвітлено зміст показників кожного критерію, дібрано адекватний діагностичний інструментарій систематизовано матеріали, що підтверджують результати діагностики. Теоретично обґрунтовано соціально-педагогічні умови розвитку комунікативної культури молодших школярів загальноосвітніх шкіл-інтернатів у процесі соціально-педагогічного супроводу. Експериментально перевірено та доведено ефективність упровадження соціально-педагогічних умов розвитку комунікативної культури молодших школярів загальноосвітніх шкіл-інтернатів у процесі соціально педагогічного супроводу.

Файли

Схожі дисертації