Робота присвячена оптимізації діагностики, прогнозуванню перебігу та лікуванню хворих на цукровий діабет 2 типу в поєднанні з хронічним безкам’яним холециститом на підставі визначення рівнів фактору росту фібробластів-19 та жовчних кислот у сироватці крові та корекції метаболічних порушень. Проведене дослідження демонструє, що поєднаний перебіг цукрового діабету 2 типу та хронічного безкам’яного холециститу супроводжується зниженням активності фактору росту фібробластів-19 порівняно з ізольованим цукровим діабетом 2 типу або ізольованим хронічним безкам’яним холециститом у 1,2 та 1,7 рази відповідно, є залежним від тривалості метаболічних порушень та віку хворих. У хворих з поєднанням цукрового діабету 2 типу та хронічного безкам’яного холециститу спостерігається зростання атерогенних фракцій ліпідограми – загального холестерину, тригліцеридів та холестерину ліпопротеїдів низької щільності разом з гіперінсулінемією та інсулінорезистентністю, виразність яких збільшується у 1-му квартілі рівнів фактору росту фібробластів-19 (у межах 51,64-62,58 пг/мл). У хворих з поєднанням цукрового діабету 2 типу та хронічного безкам’яного холециститу відбувається збільшення вмісту рівнів жовчних кислот сироватки крові та значень параметра імунозапалення – С-реактивного протеїну. Одночасно виникають порушення моторно-евакуаторної функції жовчного міхура за рахунок зростання часу латентного періоду, об’єму порожнини жовчного міхура, коефіцієнтів випорожнення в динаміці та зниження індексу скорочення жовчного міхура. Зниження сироваткового рівня фактору росту фібробластів-19 у хворих з поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та хронічного безкам’яного холециститу супроводжується підвищенням рівнів жовчних кислот сироватки крові (R = -0,78, р<0,05), що свідчить про дизрегуляцію метаболізму жовчних кислот разом із зниженням коефіцієнтів випорожнення жовчного міхура, індексом його скорочення (R = 0,78, р<0,05) та збільшенням проявів інсулінорезистентності (R = -0,74, р<0,05) й рівнів холестерину ліпопротеїдів низької щільності (R = -0,38, р<0,05). Застосування препаратів урсодезоксихолевої та альфа-ліпоєвої кислот у складі комплексної терапії цукрового діабету 2 типу та хронічного безкам’яного холециститу супроводжувалось позитивними ефектами у вигляді зниження рівнів жовчних кислот, зростання вмісту фактору росту фібробластів-19, зниження показника холестерину ліпопротеїдів низької щільності та покращання скорочувальної здатності жовчного міхура, що забезпечувало покращання моторно-евакуаторної, холесекреторної функцій жовчного міхура та клінічного стану хворих. Фактор росту фібробластів-19 можливо розглядати як маркера прогнозу розвитку порушень обміну жовчних кислот (при рівні <98,33 пг/мл), порушень моторно-евакуаторної функції жовчного міхура (при рівні <96,23 пг/мл), порушень вуглеводного та ліпідного обмінів (при рівні <113,5 пг/мл та <95,25 пг/мл відповідно). Розроблена модель прогнозування порушень метаболізму жовчних кислот із залученням рівнів фактору росту фібробластів-19, холестерину ліпопротеїдів низької щільності, загального білка сироватки крові та індексу скорочення жовчного міхура та доведена її висока надійність (96,4%), що дає можливість використовувати її у клінічній практиці.
