Об’єктом дослідження є правовідносини, які виникають під час забезпечення безпеки виборчого процесу. Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі аналізу наукових здобутків вчених та норм чинного законодавства визначити сутність та розкрити особливості адміністративно-правових засад забезпечення безпеки виборчого процесу в Україні, а також, спираючись на розгляд позитивного вітчизняного та зарубіжного досвіду, опрацювати напрямки вдосконалення адміністративного законодавства у цій сфері. Методологічною основою дисертації є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання: логіко-семантичний, аналітичний, структурно-логічний, системно-функціональний та порівняльно-правовий методи, а також методи документального аналізу, моделювання та прогнозування. Теоретичні та практичні результати, новизна: під безпекою виборчого процесу запропоновано розуміти особливий суспільно-правовий стан, за якого дотримується законність, публічність, відкритість цього процесу, та в межах якого здійснюється реалізація всіх принципів виборчого права, а також відсутні протиправні втручання в хід проведення виборів; запропоновано авторське визначення поняття організаційних заходів із забезпечення безпеки виборчого процесу, на основі чого обґрунтовано, що саме в їх межах реалізується більша частина роботи щодо формування (створення) і підтримки на належному рівні умов, необхідних для безпечного та безперешкодного протікання даного процесу; виокремлено ключові форми забезпечення безпеки виборчого процесу, які поділено на дві групи: а) загальні (нормативні, індивідуальні та комбіновані форми); б) спеціальні, серед яких: правоохоронна, контрольно-наглядова, правозастосовна форми та адміністративний договір; наголошено на доцільності розробки та прийняття «Порядку взаємодії та координації між суб’єктами забезпечення безпеки виборчого процесу», який повинен забезпечити системність здійснення заходів у відповідній сфері, а також сприяти якомога повнішому використанню зазначеними суб’єктами можливостей взаємодії та координації в ході організації безпеки виборчого процесу. Ступінь упровадження: у науково-дослідній сфері – для подальшого розгляду теоретико-прикладних проблем, пов’язаних із забезпеченням безпеки виборчого процесу в Україні; у правозастосовній діяльності – з метою вдосконалення окремих форм та методів забезпечення безпеки виборчого процесу; в освітньому процесі – під час підготовки підручників та науково-методичних матеріалів із дисциплін «Адміністративне право і процес», «Адміністративна відповідальність», «Кваліфікація адміністративних правопорушень», «Судові та правоохоронні органи України». Сфера використання: у правотворчості – як основа для розробки нових та вдосконалення чинних нормативно-правових актів, положення яких створюють організаційні та правові засади забезпечення безпеки виборчого процесу в Україні.