Хрип'юк В. І. Державне регулювання як інструмент підвищення ефективності харчової промисловості України

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U101819

Здобувач

Спеціальність

  • 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

28-04-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 26.058.01

Національний університет харчових технологій

Анотація

Об’єктом дослідження є процеси державного регулювання харчової промисловості України. Предметом дослідження є наукові, теоретико-методичні та практичні аспекти державного регулювання харчової промисловості України як інструменту підвищення ефективності її функціонування. Застосовуються методи емпіричного та теоретичного аналізів, а саме: порівняльний аналіз; логіко-семантичний; логічного моделювання та конструювання; історичний метод; статистико-економічний; статистичного аналізу; спостереження та теоретичного узагальнення. удосконалено: – визначення дефініції «Державне регулювання харчової промисловості», яка, на відміну від інших, об’єднує ці поняття та пропонується розглядати як комплекс заходів, що складається із державних регуляторів економічного, адміністративного та соціального характеру, за допомогою яких державні органи здійснюють вплив на розвиток харчової промисловості з метою забезпечення її ефективної діяльності забезпечуючи при цьому продовольчу безпеку країни; – механізм державного регулювання харчової промисловості сформований на основі конкретизованих цілей, функцій, форм, принципів, методів та інструментів державного регулювання, за допомогою яких держава здійснює вплив на об’єкти харчової промисловості з метою отримання певного соціально-економічного ефекту. Застосування такого механізму державного регулювання харчової промисловості в сукупності із ринковим саморегулюванням забезпечить ефективне її функціонування; – методичний підхід оцінювання державного регулювання харчової промисловості, який включає систему кількісних та якісних показників, згрупованих відповідно до критеріїв оцінки, таких як адміністративно-політичні, економічні, соціальні та інвестиційно-інноваційні критерії, а також формує узагальнений інтегрований показник; Набули подальшого розвитку: – концептуальні підходи необхідності використання номенклатурно-продуктового підходу в державній статистичній звітності розвитку харчової промисловості України, який упускає галузевий розріз, що дозволить визначити розвиток окремих галузей харчової промисловості через кількісно-якісні показники поступів у відповідній номенклатурно-продуктовій композиції та забезпечить зменшення ризику викривлення реальних оцінок трансформаційних зрушень в галузі та її підгалузях. – методичні підходи до системного аналізу розвитку харчової промисловості з використанням SWOT-аналізу, що на відміну від інших ґрунтуються на дослідженні сучасного стану розвитку харчової промисловості, визначенні основних її проблем та перешкод, а також можливостей та переваг, що дозволить сформувати напрямки вдосконалення її державного регулювання; – наукове обґрунтування напрямів вдосконалення державного регулювання, що, на відміну від існуючих, спрямовані на підтримку виробництва продукції харчової промисловості з більш глибоким технологічним процесом виробництва та інноваційної продукції, що сприятиме зростанню обсягів виробництва та експорту продукції з високою доданою вартістю. Сфера використання: харчова промисловість.

Файли

Схожі дисертації