У дисертаційній роботі досліджено: 1) здатність умовно-патогенних бактерій, ізольованих із філосфери їстівних рослин та медичного обладнання, до біоплівкоутворення; 2) кількісний і якісний вміст поліфенолів та антоціанів чорниці, сливи, йошти, черешні, аличі, чорної та червоної смородини; 3) здатність екстрагованих водних розчинів поліфенолів і антоціанів, одержаних за удосконаленою авторською методикою з зазначених ягід, інгібувати сформовані клітинами внутрішньолікарняних та рослинних ізолятів біоплівки на біотичних та абіотичних поверхнях.
Показано, що бактерії, ізольовані з поверхні медичного обладнання, характеризуються множинною резистентністю до більшості використаних сучасних антибіотичних препаратів і є більш стійкими до їх дії в порівнянні зі штамами бактерій, які було виділено із філосфери рослин. Існує суттєва різниця у силі прикріплення до біотичних поверхонь між бактеріями, ізольованими з поверхні медичного обладнання та клітинами штамів, які ізольовані з філосфери рослин. Встановлено також різницю у формуванні біоплівки на абіотичній поверхні клітинами ізолятів з поверхні медичного обладнання та штамів, виділених з філосфери рослин, у порівнянні з коменсальними лактобактеріями.
Встановлено, що найбільшим інгібувальним ефектом на ріст та біоплівкоутворення бактерій, виділених з поверхні медичного обладнання, та виділених із філосфери їстівних рослин, володіли біологічно активні речовини сливи, аличі, черешні та чорної смородини. Встановлено здатність БАР екстракту сливи стимулювати ріст штамів L. acidophilus C-01, L. acidophilus C-03.
Показано, що максимальний вплив на планктонні культури та сформовані бактеріями, виділеними з поверхні медичного обладнання та ізольованими з філосфери поверхні їстівних рослин, біоплівки спричиняли екстракти сливи та аличі. Встановлено, що пробактеріальними властивостями щодо лактобактерій володіють такі біологічно активні речовини, як антоціани, а саме, ціанідин-3-рутинозид.
Встановлено, що екстракт сливи (в концентрації 0,002 мг/мл) не проявляє токсичного ефекту на культуру дермальних фібробластів новонароджених. Розроблено схему конструювання нових біопрепаратів на основі екстракту сливи та авторських штамів лактобактерій, що є перспективними для полегшення стану при карієсі, запаленні тканин пародонту, ожирінні та цукровому діабеті 2 типу.
