Меркотан К. К. Застосування багаточастинкових полів в теорії електрослабкої взаємодії

Дисертацію присвячено модифікації Стандартної моделі, щоб уникнути використання некалібрувальних взаємодій, таких як самодія поля Хіггса, юкавська взаємодія ферміонів з полем Хіггса і взаємодія фотонів з W– бозонами. Бозон Хіггса розглядається як зв’язаний стан W± – бозонів і описується методом багаточастинкових полів. При цьому механізм спонтанного порушення симетрії не постулюється, а отримується в результаті розв’язку динамічних рівнянь моделі. Самодія поля Хіггса також не постулюється, а отримується як наслідок неабелевої самодії переносників слабкої взаємодії. Бозон Хіггса розглядається як частинка із цілим слабким ізоспіном, що узгоджується з відомими з експерименту каналами його розпаду. Запропоновано новий метод введення електромагнітного поля, оснований на вимозі локальної симетрії лагранжіану відносно заміни представлення генераторів групи SU(2) на еквівалентне представлення. Це дозволило пояснити відомі з експерименту співвідношення між зарядами частинок в поколіннях кварків і лептонів. Розроблено новий метод вимірювання розподілу W– бозонів, що утворюються в протон-протонних зіткненнях, за величиною поперечної до осі зіткнення компоненти імпульсу. Показано, що на різних областях поперечного імпульсу розподіл описується різними формулами. Цей результат було отримано за допомогою побудованої моделі взаємодії багаточастинкового поля нуклонів з W– бозонами.