Деревянко І. О. Селекційна цінність вихідного матеріалу ячменю ярого за посухостійкістю та продуктивністю в умовах східної частини Лісостепу України

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U102297

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.05 - Селекція і насінництво

11-05-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 64.366.01

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України

Анотація

Об’єкт дослідження: установлення закономірностей мінливості, успадкування, кореляційної залежності між складовими продуктивності та визначення селекційної цінності зразків і створення нового вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого. Мета дослідження: встановлення селекційної цінності колекційних зразків ячменю за комплексом морфобіологічних ознак та ознак продуктивності шляхом визначення закономірності їх мінливості, успадкування і створення на цій основі нового вихідного матеріалу для селекції посухостійких високопродуктивних сортів. Методи дослідження: загальнонаукові, теоретичні, загальнологічні, польові, лабораторні. Новизна полягає у встановленні селекційної цінності зразків ячменю ярого за комплексом ознак продуктивності та посухостійкості з використанням лабораторних і лабораторно-польових методів на різних етапах розвитку рослин та подальшою оцінкою за врожайністю, у визначенні особливостей характеру фенотипового домінування та пpояву гетеpозису за ознаками продуктивності та посухостійкості в F1 ячменю ярого. Установлено особливості хаpактеpу успадкування і тpансгpесивної мінливості ознак пpодуктивності у F2 ячменю ярого. Результати: на основі проведених досліджень встановлено, що за комплексом розрахованих індексів посухостійкості та високим рівнем продуктивності виділено кращі зразки: Нутанс 108, Нутанс 553, Нутанс 642, Омский 90, Оренбургский 35, Водограй, Карабалыкский 43, Нутанс 89, Лінія 2. За ознаками продуктивності суттєво перевищували еталон 11 зразків: Водограй, Прекоциус 143, Маяк, Нутанс 642, Омский 90, Оренбургский 35, Карабалыкский 1, Карабалыкский 43, Нутанс 89, Irma, Лінія 9. Визначено, що високий і стабільний температурний поріг коагуляції білків цитоплазми мали зразки: Нутанс 89, Нутанс 553, Приазовский 9, Приишимский, Карабалыкский 1 та Лінія 3. Доведено, що гібридні комбінації: Карабалыкский 1 / Нутанс 89, Лінія 9 / Нутанс 89, Лінія 9 / Карабалыкский 1, Лінія 3 / Нутанс 89 і Лінія 3 / Нутанс 553 – перевищували батьківські компоненти за структурними показниками, жаро- і посухостійкістю. Установлено, що серед усієї групи гібридних популяцій найвищий рівень істинного гетерозису за комплексом структурних елементів продуктивності був у комбінацій: Лінія 9 / Карабалыкский 1, Лінія 2 / Лінія 9 і Лінія 3 / Нутанс 89. Визначено, що у F2 найвищий рівень трансгресивної мінливості за показником маси зерна з рослини був у гібридних популяцій: Карабалыкский 1 / Нутанс 89, Лінія 9 / Нутанс 553 і Лінія 3 / Нутанс 89. Найвищу врожайність зерна серед створених ліній мали: L 626, L 651, L 326 і L 652, на які отримано свідоцтва Національного центpу генетичних ресурсів рослин України № 1701, № 1702, № 1703, № 1704. Ступінь впровадження: створені лінії з високим рівнем посухостійкості та продуктивності: L 311, L 312, L 313, L 321, L 326, L 417, L 426, L 515, L 624 – залучені до селекційного процесу зі створення нових посухостійких сортів ячменю ярого на кафедрі генетики, селекції та насінництва Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, а також використовуються в навчальному процесі при підготовці здобувачів спеціальності 201 «Агрономія». На лінії ячменю ярого: L 626, L 652, L 631 та L 326 – отримано Свідоцтво про реєстрацію зразка генофонду рослин України Національного центру генетичних ресурсів рослин України. Сфера впровадження: наукові установи НААН, НАН і Мінагрополітики України, навчальні заклади, агроформування АПК України.

Файли

Схожі дисертації