У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове розв’язання актуального наукового завдання сучасного акушерства щодо визначення факторів ризику під час вагітності та пологів у разі виникнення тяжкого ускладнення – гіпоксично-ішемічного ушкодження головного мозку плода та новонародженого, яке призводить до несприятливих неврологічних порушень у дітей.
За даними ретроспективного аналізу, гіпоксично-ішемічному ушкодженню головного мозку та розвитку гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ) новонароджених сприяє перинатальна гіпоксія, яка виникає при ускладненому перебігу вагітності: екстрагенітальній патології у матері (ВШ 1090,81; 95 % ДІ 64,50–18447,40); плацентарній дисфункції та затримці росту плода (ВШ 7,39; 95 % ДІ 2,94–18,57); передчасному відшаруванні плаценти (ВШ 10,89; 95 % ДІ 0,59–199,58); багатоводді (ВШ 2,19; 95 % ДІ 0,85–5,62).
Ретроспективний аналіз перебігу пологів у випадках інтранатальної гіпоксії плода та ГІЕ у новонароджених показав, що найбільш значущими факторами ризику є передчасний розрив плодових оболонок та безводний проміжок більше 24 год (ВШ 6,25; 95 % ДІ 1,36–28,70), хоріоамніоніт (ВШ 17,6; 95 % ДІ 2,28–135,40), аномалії пологової діяльності (ВШ 21,87; 95 % ДІ 1,26–387,39); використання акушерських щипців (ВШ 357,62; 95 % ДІ 21,60–5920,23).
Незалежними факторами ризику тяжкої асфіксії плода і новонародженого та подальших несприятливих неврологічних наслідків є термін гестації при розродженні та маса плода при народженні: у терміні 26–27 тижнів – ВШ 21,87 (95 % ДІ 1,26–378,39); 29–30 тижнів – ВШ 29,02 (95 %ДІ 1,70–495,10); 31–32 тижні – ВШ 42,017 (95 % ДІ 2,66–752,83); 33–34 тижні – ВШ 44,79 (95 % ДІ 2,66–752,83); при масі плода при народженні 500–999 г – ВШ 15,15 (95 % ДІ 0,85–268,86); 1000–1499 г – ВШ 34,04 (95 % ДІ 2,00–577,21); 1500–1999 г – ВШ 39,04 (95 % ДІ 2,33–663,489). Новонароджені з екстремально низькою масою тіла найчастіше мали такі тяжкі ускладнення, як респіраторний дистрес-синдром 1-го або 2-го типу, внутрішньошлуночковий крововилив, синдром пригнічення або збудження, некротичний ентероколіт, пологову травму, потребували лікування у відділенні інтенсивної терапії та штучної вентиляції легень.
Порівняльний аналіз показників нейроспецифічних маркерів в пуповинній крові та у крові новонароджених при гіпоксично-ішемічних ураженнях ЦНС показав, що високоспецифічним маркером ушкодження головного мозку плода є підвищення рівнів нейронспецифічної енолази (NSE) та білка S-100 у пуповинній крові, що може бути використано як прогностичний тест. Визначено чутливість NSE – 0,87 (95 % ДІ 0,61–0,97), специфічність – 0,58 (95 % ДІ 0,52–0,61), чутливість білка S-100 – 0,8 (95 % ДІ 0,46–0,96), специфічність – 0,54 (95 % ДІ 0,49–0,56).
Нейропротекція сульфатом магнію вагітним при розродженні до 32-го тижня сприяла зменшенню частоти асфіксії новонароджених та віддалених неврологічних ускладнень у 92,8 % дітей, що свідчить про високу ефективність.
