У дисертаційній роботі приведено нове розв’язання актуального завдання сучасної гінекології – підвищення кількості випадків настання та виношування вагітності у жінок з органозберігальним лікуванням доброякісних епітеліальних пухлин яєчників неендометріоїдного походження.
Доповнені дані про роль клініко-анамнестичних показників, визначення пухлиноасоційованих онкомаркерів, спектральної допплерографії, магнітно-резонансної томографії з контрастуванням і морфологічного експрес-дослідження зрізів заморожених біоптатів пухлин у виключенні малігнізації утворень до оперативного лікування. Показано, що при доброякісних епітеліальних пухлинах яєчників неендометріоїдного походження спостерігається гормональна дизрегуляція як на рівні гонадотропних, так і стероїдних гормонів, накопичення продуктів вільнорадикального окиснення, дизрегуляція системи ферментів глутатіонової системи зі зниженням рівнів відновленого глутатіону, зменшення активності ферментних і неферментних антиоксидантів, що у сукупності призводить до розвитку ендогенної інтоксикації з вірогідним збільшенням в крові концентрацій молекул середньої маси. Встановлено, що доброякісні епітеліальні цистаденоми виникають на тлі нітрозативної дизрегуляції зі зниженням вмісту сироваткового L-аргініну і нейтральних метаболітів у крові і при різному генезі відрізняються за інтракістозними концентраціями NOx. На підставі імуногістохімічного вивчення експресії Кі-67, рецепторів лектинів, експресії NO та активності iNOS отримані нові дані за особливості процесів гіперпроліферації в епітеліальних доброякісних пухлинах яєчників.
Вперше показано, що застосування розробленої методики комплексного лікування доброякісних епітеліальних пухлин яєчників у жінок репродуктивного віку приводить порівняно з жінками з традиційним лікуванням до вірогідного зниження активності показників вільнорадикального окиснення і перекисного гемолізу еритроцитів, підвищення активності ферментних і неферментних антиоксидантів, рівнів L-аргініну і нейтральних метаболітів NO, зниження ендогенної інтоксикації, внаслідок чого збільшується кількість випадків настання вагітності і пологів при серозних цистаденомах відповідно в 1,57 (p<0,04) і 2,00 (p<0,01) раза, при муцинозних цистаденомах – в 1,67 (p<0,04) і 2,11 (p<0,01) раза.
