Артеменко Б. О. Вікові особливості формування психофізіологічних властивостей і фізичного розвитку спортсменів

Дисертація присвячена дослідженню фізіологічних закономірностей та особливостей формування психофізіологічних властивостей і фізичного розвитку спортсменів різного віку, що займаються волейболом. Встановлено, що у спортсменів-волейболістів, так і їх однолітків не спортсменів, формування морфо-функціональних, когнітивних, сенсомоторних, нейродинамічних та психомоторних властивостей підпорядковуються закономірностям неперервного розвитку, нерівномірного та гетерохронного характеру їх формування. Новим у роботі є встановлені у спортсменів особливості удосконалення психофізіологічних характеристик в онтогенезі, які вирізняються більш динамічним і випереджаючим характером та вищим їх рівнем розвитку, а також високою пластичністю формування. Зокрема, показано, що у підлітків та юнаків спортсменів психофізіологічні функції та нейродинамічні властивості поступово розвиваються і досягають свого найвищого рівня у зрілому віці 20-25 р. Уперше для, психофізіологічних функцій та нейродинамічних властивостей встановлені вікові періоди більш інтенсивного (15-17 р.) та сповільненого їх розвитку (20-25 р.). Доведено, що у підлітків 14-15, юнаків 16-17 і 18-19 та спортсменів зрілого віку 20-25 років існує висока ступінь залежності прояву психофізіологічних властивостей, а також успішності ігрової діяльності від генетично детермінованих індивідуально-типологічних особливостей ЦНС. Встановлено, що ФРНП та ВНП є базовими властивостями ЦНС, що визначають характер взаємодії психофізіологічних функцій у формуванні функціональної системи ігрової діяльності волейболістів. Вперше за допомогою методів математичного моделювання – МГУА та кореляції виявили зв’язок морфо-функціональних, характеристик, психофізіологічних, нейродинамічних та психомоторних властивостей з успішністю ігрової діяльності спортсменів-волейболістів. Побудовано багатопараметричні психофізіологічні моделі волейболістів різного віку та сформована структура їх ігрової підготовленості. Результати дисертації впроваджено в практику психофізіологічного супроводу тренувального процесу дитячих, юнацьких та професійних команд з волейболу, а також у підготовку тренерських кадрів у закладах вищої освіти України.