Молодцов В. Є. Клінічно-патогенетичні особливості та лікування алкогольної хвороби печінки, поєднаної з артеріальною гіпертензією.

У роботі встановлено, що для хворих на алкогольну хворобу печінки, поєднану із артеріальною гіпертензією, характерними є більша вираженість клініко-лабораторних синдромів, морфологічних змін печінки, системного запалення, оксидативного стресу, ендотоксемії, дисліпопротеїнемії, ендо-теліальної дисфункції та порушень системи гемостазу порівняно із пацієнтами без супутньої артеріальної гіпертензії. Виявлено зниження частоти розповсюдження генотипів -786 ТС та -786 СС за геном e-NOS (T-786C) при збільшенні частоти -786 ТТ генотипу при алкогольному цирозі печінки. Водночас за тривалого зловживання алкоголем встановлена асоціація між -786 ТС генотипом за геном e-NOS та розвитком алкогольного гепатиту. За наявності комбінації генотипів ТС/СТ за генами eNOS/CD14 та TС/CT/GG за генами eNOS/CD14/PNPLA3 знижується ризик циротичного ураження печінки, у тому числі у випадку тривалого зловживання алкоголем. Вперше встановлено, що розвиток артеріальної гіпертензії у хворих на алкогольну хворобу печінки асоційований із наявністю гомозиготного генотипу ТТ за поліморфним варіантом гена eNOS (T-786C). Доповнено наукові дані про ефективність використання аторвастатину впродовж трьох місяців у комплексному лікуванні хворих на алкогольну хворобу печінки, поєднану із артеріальною гіпертензією.