Ісмагілов С. В. Шаріат в сунітській та шиїтській традиціях: компаративний аналіз

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U102843

Здобувач

Спеціальність

  • 09.00.11 - Релігієзнавство

14-05-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 26.161.03

Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України

Анотація

В дисертації розкриті особливості підходів до шаріату в сунітській та шиїтській традиціях ісламу. Шляхом проведення компаративного аналізу сутності теологічного вчення сунізму і шиїзму встановлено спільні та відмінні риси у віровченні та культовій практиці обох напрямів. Виходячи з того, що обидва напрями визнають головним джерелом шаріату Коран, автор демонструє спільні та відмінні риси в розбудові корпусу коранічних наук у суннізмі та шиїзмі, а також особливості функціонування сунітських та шиїтських мазхабів. На основі порівняльного аналізу показана залежність цих двох традицій від базових елементів коранічного віровчення. Робота дає систематизований виклад теології та культової практики ісламу. Розглянута внутрішня динаміка розвитку сунітського та шиїтського його напрямів. Особлива увага в роботі приділяється питанню обґрунтування тісного зв’язку між усіма частинами шаріату. Автор розглядає і сунітський, і шиїтський напрями в ісламі, не відокремлюючи жодної частини шаріату, у взаємному зв’язку як з джерелами, так і з іншими структурними частинами. Охарактеризовано різноманітні методи тлумачення шаріату та виведення фетв у різних мазхабах. Аналіз спільних і відмінних рис у ставленні сунітів та шиїтів до шаріату, проведений із врахуванням історико-культурного контексту розвитку двох ключових напрямів в ісламі, дозволяє автору зробити припущення стосовно перспектив сунітсько-шиїтського діалогу в світі та Україні. В роботі проаналізовані всі основні мусульманські релігійні та громадські організації України, що мають авторитет та вплив на мусульман країни, розглянуті їх ідеологічні засади, приналежність до мазхабу та внутрішньоконфесійного напрямку, особлива увага приділена стосункам мусульманських організацій між собою. В дисертаційному дослідженні запропоновано сформувати справедливу, рівну і демократичну державно-церковну політику держави щодо мусульманських організацій країни, з метою збереження внутрішньоконфесійного миру та стабільності, запобігання виникненню конфліктів між мусульманськими організаціями та спільнотами України.

Файли

Схожі дисертації