В дисертації проаналізовано існуючі теоретико-методологічні підходи та практичні досягнення у сфері комплексних природничих досліджень території ПЗФ. Обґрунтовано доцільність використання методів ландшафтно-екологічного планування для геоекологічної оцінки територій природно-заповідного фонду та можливості інших методичних прийомів у забезпеченні отримання достовірних наукових результатів. Проаналізовано історію дослідження і створення національного природного парку «Слобожанський» та підґрунтя для визнання необхідності особливої охорони його території. На основі суцільного обстеження території парку зроблена комплексна оцінка особливостей природних умов, у т.ч. рельєфу, клімату, водних об’єктів, ґрунтового покриву, рослинного і тваринного світу та ландшафтної диференціації території парку в цілому та розроблено відповідні картографічні твори. Засобами ландшафтно-екологічного планування» визначено джерела та інтенсивність зовнішніх та внутрішніх конфліктів природокористування на території НПП «Слобожанський». Проведено геохімічне обстеження та екологічна оцінка стану ґрунтового, рослинного покриву та водних об’єктів парку та суміжних територій, що дозволило розробити інформативні картографічні моделі для просторової оцінки характеристик ґрунтів та розрахувати комплексні екологічні індекси для води і рослинності, які доводять необхідність якнайшвидшого включення заплави обох річок до меж НПП, оскільки найнижчі значення індексу виявлені на заплавах. Проведено польове дослідження рослинного різноманіття території НПП та суміжних з ним ділянок, що пропонуються для включення до складу парку, виявлено та ареали розміщення унікальних рослинних угрупувань та осередки помешкання представників тваринного світу, що потребують особливої охорони. Досліджено динаміку рекреаційного навантаження на територію парку та чинники, що його формують. На основі суцільного обстеження зроблене зонування територій парку за рівнем рекреаційної дигресії. Запропоновано власну класифікацію навчальних стежок розділивши їх на дві основні групи: універсальні та спеціальні. Базуючись на класифікації стежок і практичній роботі в національному природному парку «Слобожанський» розроблено систему стежок та маршрутів які ефективно задовольняю потреби безперервну неформальної екологічної освіти, у т.ч. дорослого населення. На основі 5-річного експерименту зі школярами з постійним моніторингом шляхом анкетування, зроблено висновок про можливість формування у дітей знань і екологічно свідомої поведінки шляхом систематичної роботи з ними безпосередньо на території парку. Робота з дорослими націлена на підвищення їх екологічної культури і освіченості для бережливого відношення до природоохоронних ландшафтів та забезпечення підтримки зусиль по розширенню території парку. Обґрунтовано включення ділянки заплави р. Мерло до складу парку та визначено шляхи реалізації цієї мети. Запропоноване розширення території парку дозволить змінити зонування, завдяки чому з’явиться ще одна лісова ділянка заповідної зони на правому березі р. Мерло, три ділянки стаціонарної рекреації та велика площа регульованої рекреації і господарська зона, що відділяє її від суміжних антропогенно освоєних територій. Таким чином, визначено основні геоекологічні проблеми парку та обґрунтовано ключові напрямки їх розв'язання, а саме: наукові, організаційні, освітньо-виховні. На основі SWOT-аналізу розроблена SWOT-матриця, що дозволяє виявити взаємозв’язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, які мають стратегічне значення для розв’язання геоекологічних проблем НПП «Слобожанський». Саме ці взаємозв’язки дозволяють визначити покроково напрямки досягнення короткострокових, середньострокових та довгострокових цілей, головними з яких є збереження ландшафтного та біологічного різноманіття природи Харківщини. Окремо розглянуто загрози, що посилюють прояв слабких сторін геоекологічних проблем НПП. У той же час, чітке розуміння проблеми дозволяє використати всі можливості, виявлені в ході аналізу, для її розв’язання. Ключові слова: природно-заповідний фонд, ландшафт, ландшафтно-екологічне планування, інвентаризаційний етап, конфлікти природокористування, оптимізація, національний природний парк, екологічна освіта, мислення, виховання, екологічна стежка, рекреаційне навантаження, дигресія.
