Кирпита Т. В. Жанр повісті та роману-фантазії в англійській літературі другої половини ХІХ ‒ початку ХХ століття

У дисертації досліджено жанрові особливості фантазії як класу творів в англомовній літературі другої половини ХІХ ‒ початку ХХ століття. З цією метою розглянуто й систематизовано підходи вітчизняних і зарубіжних літературознавців до визначення й класифікації фантазії, фантастики і фантастичного, на основі робіт видатних науковців запропоновано власне визначення фантазії як класу творів, виявлено ідейно-естетичні принципи формування фантастичних жанрів, співвіднесено поняття фантазії й фантастики з поняттям художньої умовності, розглянуто фантазію як літературне явище. При цьому дисертація спирається на висновки і положення історико-літературного і теоретичного характеру, оприявлені в наукових працях таких відомих дослідників і теоретиків фантастики, як Ж. П. Сартр, Е. М. Форстер, Р. Каюа, Ц. Тодоров, С. Лем, В. Гопман, Ю. Кагарлицький, О. Ковтун, Т. Чернишова та ін. На їх основі виконано власне дослідження місця і ролі нереалістичних жанрів в англійській літературі другої половини ХІХ ‒ початку ХХ століття, зроблено власні відкриття стосовно особливостей поетики творів та їх інтерпретацію з опорою на світоглядну та естетичну позицію авторів. На підставі дослідження різновидів англомовної «фантазії» другої половини ХІХ – початку ХХ століття встановлено, що фантастичні твори цього періоду складно віднести до якогось одного жанрового різновиду, вони мовби знаходяться на перетині двох або більше магістральних жанрів – готичного роману, літературної казки, наукової фантастики, фентезі. У проаналізованих текстах особлива увага приділяється поетиці, через яку приходимо до глибинних рівнів тексту. Виявлено і висвітлено зв’язок англійської фантазії з міфологією, народною казкою, готичним романом, а також роль у ній таких прийомів, як гротеск і нонсенс. Категорії чудесного і страшного розкриваємо через естетичні категорії прекрасного і потворного, ніцшеанську концепцію аполлонівського та діонісійського начал, а також через запропоноване Фройдом поняття «моторошного».