У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні державного регулювання сфери економічної безпеки України, та на його основі, – науково-прикладних розробок щодо реформування наявних та утворення нових механізмів державного регулювання у сфері економічної безпеки України, спрямованих на виявлення та розв’язання проблем сфери економічної безпеки держави.
З урахуванням як безпосередніх, так і дотичних факторів, що впливають на стан забезпечення безпеки у сфері економіки, проведено аналіз окремих аспектів державного регулювання економічної безпеки зарубіжних країн на прикладі Польщі, Китаю і Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
Встановлено, що у державному регулюванні сфери економічної безпеки та механізмах його забезпечення в Україні наявні низка проблемних питань, що не сприяють безпеці у сфері економіки. Зокрема, законодавчо не закріплене поняття державного регулювання, що призводить до різноманітного трактування зазначеного поняття у науковій літературі, а також створює незручності у процесі його дослідження та використання у практичній діяльності. З огляду на це, обґрунтовано авторське поняття державного регулювання як системи заходів, що застосовується спеціально уповноваженими органами, врегульована нормами права та спрямована на забезпечення функціонування держави з урахуванням її цілісності, неподільності, прав та свобод громадян як найвищих соціальних цінностей. Запропоновано тлумачити економічну безпеку України як захищеність державного суверенітету, демократичного конституційного ладу та економічних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
У роботі акцентовано увагу на наявні загрози у сфері економічної безпеки України, серед яких основними є: 1) наявність збройного конфлікту на Сході України; 2) недосконале досудове розслідування; 3) корупція; 4) тіньова економіка, які впливають на стан безпеки у сфері економіки. Також аргументовано важливість нейтралізації зазначених загроз у рамках державного регулювання та механізмів його забезпечення.
Проблемами сучасного державного регулювання, враховуючи стан реформувань багатьох галузей в Україні, як державі перехідного періоду, визначено: 1) недосконале нормативно-правове регулювання; 2) недостатнє використання можливостей науково-технічного прогресу.
Серед напрямів модернізації механізмів державного регулювання у сфері економічної безпеки пріоритетне значення надається: 1) вихованню та навчанню кадрового потенціалу; 2) створенню умов праці в економічній сфері; 3) покращенню ефективності роботи правоохоронних підрозділів, державних та судових установ та налагодженню взаємодії між ними, зокрема за допомогою використання науково-технічного прогресу; 4) формуванню ефективного нормативно-правового регулювання.
