Об’єкт дослідження – ранній ревматоїдний артрит; мета – удосконалення діагностики та лікування порушень функціонального стану нирок при ранньому ревматоїдному артриті (рРА) на підставі комплексної оцінки взаємозв’язку цитокінової активації з маркерами ренальної дисфункції та дослідження нефропротективних властивостей різних схем базисної терапії і новітніх імунобіологічних антиревматичних засобів; методи – загально-клінічне обстеження, лабораторні, інструментальні (рентгенографія, магнітно-резонансна томографія суглобів, доплерографічне дослідження стану інтраренальної гемодинаміки), статистичні; новизна та результати – на підставі дослідження хворих із верифікованим рРА визначено особливості змін функціонального стану нирок при ньому. Отримані нові дані щодо особливостей взаємозв’язку активності запального процесу, параметрів кістково-хрящової деструкції та показників клініко-функціонального стану із виразністю ренальної дисфункції у хворих на рРА. Дістало подальшого розвитку комплексне дослідження стану внутрішньоренального кровотоку та динаміка рівня цитокінів в залежності від клінічних особливостей захворювання. Оцінено прогностичне та клініко-діагностичне значення цитокінової активації у детермінуванні розвитку порушень функціонального стану нирок при рРА. Удосконалено комплексне дослідження потенційних субклінічних маркерів нефропатії із визначення стану гломерулярного та тубулярного сегментів нефрону, оцінку наявності внутришньоклубочкової гіпертензії/гіперфільтрації, визначення деяких параметрів допплерографії ренального кровоплину. Встановлено прогностичне та клініко-діагностичне значення цитокінового дисбалансу у розвитку патологічних змін функціонального резерву фільтрації у хворих на рРА. Сформовано та узагальнено дані відносно порушень уринарної екскреції мікропротеїнів при рРА в залежності від клінічних особливостей і перебігу захворювання. Доведено наявність достовірної асоціації між виразністю об'єктивних ознак ерозивно-деструктивних процесів кісткових та м'яко-тканинних структур суглобів зап'ястя та карпо-метакарпальної зони та експресією деяких цитокінів. Виконано порівняння прогностичної значимості та інформативності клінічних показників і виділені найбільш оптимальні та достовірні фактори, що детермінують формування нефропатії при рРА. Вперше методом логістичної регресії побудоване математичне рівняння розрахунку персональної апріорної вірогідності розвитку ренальної дисфункції для кількісної оцінки ризику. Обґрунтовано нефропротективну ефективність гуманізованих моноклональних антитіл (IgG1) у такої категорії пацієнтів. Уточнені та доповнені наукові дані відносно впливу терапії рРА на динаміку маркерів нефропатії. Сформулюване та розширене наукове уявлення про актуальність раннього призначення біологічних базисних протиревматичних препаратів у комбінаціїї з ХМАРП, ренопротективні властивості різних схем базисної терапії та новітніх імунобіологічних антиревматичних засобів; впроваджено – в рамках лікувально-діагностичного процесу в роботі ревматологічного відділення КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня», КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня», ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска» НАМН України, Багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету, високоспеціалізованого клінічного центру ревматології, остеопорозу та біологічної терапії КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова», КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова», КНП «ОКЛ Івано-Франківської обласної ради», Клінічної лікарні «Феофанія» ДУС (м. Київ), КНП «Львівська обласна клінічна лікарня»; результати проведеного дослідження також впроваджені і використовуються в навчальному процесі на кафедрі внутрішніх хвороб 3 Запорізького державного медичного університету, кафедрі внутрішньої медицини № 1 Івано-Франківського національного медичного університету, кафедрі внутрішньої медицини № 2 і фтизіатрії ДЗ «Дніпропетровська медична академія», кафедрі внутрішньої медицини № 1 ДВНЗ «Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова», кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії Одеського національного медичного університету, кафедрі терапії та ревматології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика; галузь використання – лікувально-діагностичний процес ревматологічних та терапевтичних відділень, навчальний процес кафедр терапевтичного профілю медичних навчальних закладів.
