Довга Н. З. Морфологічні зміни сітківки під впливом паклітакселу та за умов їхньої корекції

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U103324

Здобувач

Спеціальність

  • 14.03.01 - Нормальна анатомія

30-08-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 58.601.01

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України

Анотація

Мета дисертаційного дослідження – встановити особливості будови сітківки ока під впливом паклітакселу та за умов корекції виявлених порушень 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридина сукцинатом. В експерименті 72 білим щурам внутрішньоочеревинно вводили паклітаксел (Actavis, Румунія), сумарна доза – 8 мг/кг, після чого 48 тваринам вводили внутрішньоочеревинно армадін у дозі 10 мг/кг, а в контролі 24 щурам розчинник – воду для ін'єкцій. Матеріал забирали через 1, 7, 15, 21, 27, 60, 90 і 120 діб після останнього введення армадіну. Шматочки сітківки забирали для електронномікроскопічного дослідження і вивчали під мікроскопом. Наукова новизна одержаних результатів – наведено дані морфометричного аналізу сітківки пошарово в інтактних тварин, після введення паклітакселу, та після корекції 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридина сукцинатом у різні терміни, новою є детальна морфологічна характеристика сітківки ока щура в нормі та при виникненні і розвитку її морфо-функціональних змін при тривалому впливі паклітакселу. Встановлено, що позитивний вплив армадіну на сітківку при паклітаксел-індукованій ретинопатії проявляється з 7-15-ї доби активацією пігментоцитів, чіткими обрисами перетинчастих дисків паличок і колбочок; збільшенням об'єму перикаріонів нейронів, мітохондрії мають добре виражені мембрани і гребінці; синаптичні контакти між нейронами та їхніми відростками в зовнішньому сітчастому шарі (сферули) чітко окреслені. У капілярах сітківки в цитоплазмі ендотеліоцитів уздовж люменальної плазмолеми зосереджуються мікропіноцитозні пухирці. Через 21-27 діб нормалізується стан базального комплексу, двополюсних і гангліонарних нейронів, структур внутрішнього сітчастого і шару нервових волокон. Від 60-ї доби починають проявлятися ознаки недостатності впливу армадіну. У фоторецепторному шарі зовнішні сегменти паличок та колбочок мають ділянки звуження та розширення. Капіляри зовнішнього капілярного сплетення мають розширений просвіт. У внутрішньому сітчастому шарі поперечні перерізи відростків нейронів сусідніх шарів є деформовані. Розширеними і деформованими є аксони нейронів. Через 90-120 діб триває дестабілізація мембран клітин, у мітохондріях виявляються порушення внутрішньої мембрани; активується діяльність променевих гліоцитів.

Файли

Схожі дисертації