Предмет дослідження – особливості атрибутивно-стильової детермінації внутрішньої картини здоров’я особистості. Методи дослідження. З метою розв’язання завдань дослідження та забезпечення його об’єктивності використано низку методів: теоретичні методи – теоретичний аналіз джерел, системно-структурний аналіз та інтерпретація отриманих даних; емпіричні методи – методи нейромоніторингу досліджуваних під час структурованого інтерв’ю, моделювання, аналізу, стандартизовані та валідні психодіагностичні та нейропсихологічні методики. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше феномен внутрішньої картини здоров’я розглядається в контексті атрибутивно-стильової детермінації та когнітивно-поведінкової обумовленості копінг-стратегій як інтегральна система потенціалу особистості щодо оцінки складності та невизначеності ситуацій, особистісних властивостей та патернів, компонентів життєвої задоволеності, тенденцій функціонування ірраціональних установок особистості, типів суб’єктивного ставлення до функціонування здоров’я та якості життя, конструктивного, деструктивного та дефіцитарного рівнів функціонування Я;
доведено, що внутрішня картина здоров’я індивідів, які використовують конструктивні стратегії когнітивно-поведінкового копінгу є більше варіативною та ресурсною у порівнянні з тими, хто характеризується неконструктивністю стратегій поведінки;
визначено нейропсихологічні інваріанти внутрішньої картини здоров’я, та доведено, що ослаблення чи підсилення функціонування різних ділянок мозку зумовлює характерну модель реагування на події; уточнено тенденції функціонування атрибутивних стилів в формуванні внутрішньої картини здоров’я особистості, зокрема доведено, що особам, які переважно використають конструктивні перетворювальні стратегії копінгу провідним атрибутивним стилем виступає «персональність гарного», в той час для осіб, що переважно використають конструктивні пристосувальні та неконструктивні стратегії копінгу «персональність поганого»; диференційовано моделі атрибутивно-стильової детермінації внутрішньої картини здоров’я особистості; дістали подальшого розвитку: уявлення про зв'язок системи понять: «атрибутивні стилі», «когнітивно-поведінкові стратегії», «внутрішня картина здоров’я», «нейропсихологічні інваріанти суб’єктивного ставлення до здоров’я», «особистісна обумовленість». Практичне значення одержаних результатів полягає в конкретизації уявлень та визначенні критеріїв психодіагностики та нейропсихологічної оцінки атрибутивно-стильової детермінації внутрішньої картини здоров’я особистості. На підставі отриманих узагальнень стає можливим диференціювати підходи щодо прогнозу впливу атрибутивних стилів та копінг-ресурсів на динаміку внутрішньої картини здоров’я як «функціонального органу» особистості. Запропоновані її моделі можуть виступати мішенями психологічної інтервенції та підставами для створення програм з психоедукації, психопревенції та здоров’язбережувальних технологій для забезпечення ресурсів становленні особистості.
