Величковська Ю. Ф. Антиколоніальний дискурс в українській літературі ХVIII – першої половини ХІХ століть

Дисертацію присвячено аналізові антиколоніального опору в національній літературі ХVIII – першої половини ХІХ століть. Праця ґрунтується на історико-літературному та рецептивному підходах і охоплює питання генези, тематики, проблематики та образотворення антиколоніальної національної літератури ХVIII – першої половини ХІХ століть, сформованої на теренах підімперської України. З’ясовано, що поява імперських заборон українського слова, негативних твердженнь і суб’єктивних суджень М. Поґодіна, І. Кулжинського, В.Бєлінського, К. Аксакова, Б. Чичерина про українські народ, віру, культуру, освіту та літературу не зупинили розвиток антиколоніальних ідей серед нашої тогочасної творчої інтелігенції. Досліджено, що фольклорна спадщина, котра формувалась невіддільно від історичного процесу на наших землях, безпосередньо наклала відбиток на тематику, проблематику, ідейний зміст та образну систему прози, драматургії та поезії XVIII – першої половини XIX ст., їхню художньо-документальну наповненість. Визначено, що засобом відображення антиколоніальних ідей нашого народу в національній літературі ХVIII – першої половини ХІХ століть стали бароково-класицистично-просвітницько-романтичні образи історичних осіб і художні образи-уособлення козаків-витязів і українців-запроданців.