Об’єкт: інститути політичної системи Харківщини 1920-х рр., що включає дослідження наростання та утвердження тоталітарних рис в партійній організації Харківщини, її вплив на ради, профспілкові та комсомольські організації; мета відтворення процесу перетворення партійної організації Харківщини на організацію тоталітарного типу, визначення механізмів та методів контролю партійних комітетів за місцевими радами, профспілковими та комсомольськими організаціями; методи: мікроісторичний, комплексний, системний, ціннісний та міждисциплінарний підходи, які базуються на принципах історизму, об’єктивності та всебічності. Реалізація означених принципів спирається на використання загальнонаукових (аналіз і синтез, індукція та дедукція); наукова новизна: на основі численних архівних матеріалів, більша частина з яких вперше вводяться до наукового обігу, заповнено істотну прогалину в уявленнях про процеси, які відбувалися в партійних осередках, у місцевих радах, профспілкових та комсомольських організаціях. Показано виникнення та функціонування інститутів тоталітарної політичної системи на регіональному рівні, а саме на Харківщині; проведено історіографічний аналіз наукової літератури за темою обраного дослідження, визначено досягнення та недоліки, які заважали вітчизняним та закордонним дослідникам об’єктивно вивчати цю тему; показано перебіг дискусій в осередках щодо необхідності впровадження елементів демократії в партійне життя; проаналізовано протистояння поміж «верхами» та «низами» партії щодо матеріальних привілеїв; вивчено хід обговорення питань загальнопартійних дискусій в осередках КП(б)У Харківщини; визначено механізми, способи та методи знищення елементів демократизму в партійних осередках; проаналізовано кадрову політику в партійній організації губернії; розкрито механізми контролю партії над особистим життям своїх членів; досліджено проведення чисток в осередках та їхню роль у партійному житті; показано морально-етичні аспекти повсякденної поведінки рядових комуністів та керівних партійних кадрів; висвітлено впровадження цензури губкомом та його втручання в діяльність засобів масової інформації; показано прояви політичного догматизму в осередках;з’ясовані форми та методи втручання партійних органів в діяльність місцевих рад, профспілок та комсомольських організацій; показано вплив партійних структур на молодь через комсомольські організації, боротьбу останніх з молодіжними організаціями некомуністичного спрямування; з’ясовано стосунки між губкомом комсомолу та осередками на місцях; уточнено: ставлення комуністів місцевих осередків до необхідності впровадження демократичних принципів у внутрішньопартійне життя; доповнено: знання про процеси, які відбувалися в партійних осередках, місцевих радах, профспілкових та комсомольських організаціях завдяки введенню автором до наукового обігу нових документів із фондів Державного архіву Харківської області; набуло подальшого дослідження: висвітлення процесу підготовки та проведення виборів у місцеві ради; розширено знання: про методи витіснення політичних опонентів більшовиків з місцевих рад Харківщини на початку 1920-х рр. Практичне значення дисертації: результати дослідження можуть бути використані істориками, політологами та іншими фахівцями для подальшого дослідження феномену тоталітаризму в СРСР та Україні. А також в процесі сучасного державотворення, політиками, партіями, громадськими організаціями, державними інститутами, засобами масової інформації, що дає можливість краще зрозуміти процеси, які відбуваються в політичному житті українського суспільства. Це сприятиме прискоренню процесу подолання тоталітарної спадщини та посттоталітарних тенденцій соціально-економічного, політичного, духовного розвитку України.
