Діденко К. В. Створення та діяльність Всеукраїнського комітету сприяння вченим (ВУКСВ) в УСРР (1921–1938 рр.)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U103755

Здобувач

Спеціальність

  • 07.00.01 - Історія України

22-09-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 58.053.04

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – «Історія України». – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2021. Об’єктом дослідження є суспільно-політичні та соціально-економічні процеси в УСРР у 1920-х – 1930-х рр. Предмет дослідження – нормативно-правові та організаційні заходи владних структур зі створення ВУКСВ, основні напрями його діяльності з організації соціального та матеріально-побутового забезпечення науковців у 1921–1938 рр. Мета дисертаційної роботи полягає у комплексному вивченні організаційної структури, форм роботи та результатів діяльності Всеукраїнського комітету сприяння вченим у 1921–1938 рр., його співпраці з іншими спеціалізованими органами забезпечення та контролю наукової інтелігенції. Наукова новизна одержаних результатів визначається метою, зумовлена сукупністю поставлених завдань та способами їх розв’язання, полягає у теоретичному формулюванні проблеми, авторській концепції її аналізу. У дисертації вперше: в українській історіографії порушено та висвітлено питання створення та організації діяльності Всеукраїнського комітету сприяння вченим; здійснено комплексний (у соціально-історичному ключі) аналіз та класифікацію історіографічного та джерельного матеріалу з досліджуваної проблематики; узагальнено нормативні акти, що стосувалися формування та організації діяльності спеціалізованих органів допомоги науковій інтелігенції УСРР окресленого періоду; до наукового вжитку залучено нові архівні джерела, статистичні матеріали, а також здійснено звернення до уже відомих джерел з новими питаннями, що дозволило показати загальне та особливе у становищі й повсякденному житті української наукової інтелігенції 1920-х – 1930-х рр.; запропоновано авторську періодизацію створення та діяльності організаційних структур з надання допомоги вченим, а також політики радянської держави у сфері науки, її організації та системи управління, взаємовідносин влади з науковою інтелігенцією; комплексно досліджено діяльність Будинків вчених як центрів організації наукової інтелігенції, забезпечення її подальшого професійного та культурного розвитку; проаналізовано особливості співпраці ВУКСВ та Секцій наукових працівників спілки «Робос». Уточнено: зміст та обсяг понять («ЦеКУБУ», «ВУКСВ», «Секція наукових працівників», «Будинок вчених», «інтелігенція», «наукова інтелігенція», «вчений», «науковий працівник», «соціальна політика», «академічне забезпечення»), що предметно застосовувалися у нашому дослідженні; статистичні дані про розміри академічного забезпечення та особливості його розподілу. Поглиблено: знання змісту нормативних актів та інших документів органів влади СРСР/УСРР як історичних джерел з дослідження проблеми створення та діяльності ВУКСВ; вивчення історичних умов формування організаційних структур та механізмів держави з надання допомоги вченим; знання про стан фінансово-матеріальних і житлово-побутових умов життя науковців, основних форм їх дозвілля у 1920-х – 1930-х рр. Удосконалено: знання про соціальну політику радянської влади та заходи з формування нової й залучення «старої» інтелігенції до будівництва соціалістичної держави; висновки про характер взаємодії радянської влади з науковою інтелігенцією, використання соціально-економічних проблем для їх диференціації та упокорення. Набули подальшого розвитку: актуалізація проблематики відносин радянської влади та української наукової інтелігенції 1920-х – 1930-х рр.; розширення напрямів дослідження соціальної політики УСРР/СРСР; питання вивчення діяльності державних органів та структур з організації надання допомоги незахищеним категоріям населення. Методологічною основою дослідження є основоположні принципи історизму, об’єктивності та системності, а також загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. У дисертаційній роботі використані методи історіографічної класифікації джерел із застосуванням проблемно-хронологічного принципу. За допомогою методів аналізу й порівняння опрацьовано архівні документи та опубліковані матеріали, нагромаджено і систематизовано емпіричний матеріал, проаналізовано статистичні дані. Формування та компонування структурних елементів дисертації здійснювалося із застосуванням проблемно-хронологічного методу, що дозволило викласти історичний матеріал у хронологічній послідовності.

Файли

Схожі дисертації