У дисертаційній роботі розв’язано важливе наукове завдання, яке полягає в розробленні авторського підходу до обґрунтування теоретико-методологічних засад реформування системи публічного управління як інструменту оптимізації публічного управління, відповідно до чого сформульовано низку висновків та рекомендацій.
Ідентифіковано державні послуги як один з елементів сфери публічного управління, який є структурно-функціональним відображенням системи владних повноважень органів виконавчої влади. Як структурна складова системи публічних послуг вона реалізується у сфері громадсько-правових відносин і являє собою діяльність органів виконавчої влади, яка покликана забезпечувати корисний передбачуваний ефект у формі конкретного результату, на підставі чого встановлено, що держава шляхом розширення свого сервісного простору не змінює свої традиційні владні відносин, а набуває нових рис. У результаті цього її діяльність стає більш прозорою та доступною для громадян, що чітко ілюструє сервісну спрямованість сучасної держави як стратегічний атрибут результативності її діяльності в інтересах і заради інтересів суспільства. Вдосконалено методологію обґрунтування поняття «державна послуга» як структурної складової системи публічних послуг, а також наведено деталізацію її структурування з точки зору наявних методологічних тотожностей та відмінностей, які приводять до теоретичної диверсифікації сутності розуміння даної проблематики. Відповідно до цього структуровано функціональну суб’єктність сфери публічного управління в напрямку забезпечення сталості та результативності її функціонування.
Розкрито підхід до розуміння сутності поняття системи публічних послуг, в основі якого лежить сукупність пов’язаних між собою елементів. Зв’язок між ними врегульовується публічно-правовими нормами, суб’єктами якого виступають органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні та муніципальні установи, що виконують функцію задоволення публічних інтересів та прав фізичних або юридичних осіб. Запропоновано класифікацію публічних послуг, а саме: за правовою значущістю публічних послуг; за важливістю для певних категорій громадян; за сферами їх надання; за ініціативою фізичних та юридичних осіб; за відповідністю встановленому законодавству тощо. У результаті проведеної систематизації публічних послуг було запропоновано контекст ідентифікації за певними ознаками і критеріями державно-управлінських явищ та процесів, виявлено їх сутність й усунуто в них випадкові та суб’єктивні елементи.
Ключові слова: публічні послуги, публічність, публічне управління, публічна сфера, публічні цінності, публічний доступ, державний сервіс, реформування, державні послуги, сервісна держава, сфера публічного сервісу, державний патерналізм, сервісно орієнтовані відносини.
