Стрельбицька І. В. Патогенетичні особливості розвитку ентеральної дисфункції за умов гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, та її корекція

Об'єкт - порушення з боку тонкої кишки за умов гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки; мета - з’ясувати роль ішемії-реперфузії кінцівки в розвитку метаболічних, функціональних і структурних порушень тонкої кишки за умов гострої крововтрати та оцінити ефективність карбацетаму в корекції виявлених порушень; методи - експериментальні; біохімічні; морфологічні; математико-статистичні; результати - встановлено роль ішемії-реперфузії кінцівки в патогенезі розвитку ентеральної дисфункції після гострої крововтрати через 1, 2 години, 1, 7 і 14 діб реперфузійного періоду, показано ефективність карбацетаму у зниженні проявів виявлених порушень; показано, що внаслідок двогодинної ішемії кінцівки в реперфузійному періоді порівняно з контролем в тонкій кишці через 1 добу суттєво сповільнюється всмоктувальна функція тонкої кишки за D-ксилозним тестом, яка через 7 діб нормалізується та досягає рівня контрольної групи; з՚ясовано, що моделювання ішемії-реперфузії кінцівки, гострої крововтрати та їх поєднання викликає транслокацію кишкових бактерій у черевну порожнину з максимумом через 1 добу експерименту; вияснено, що внаслідок двогодинної ішемії та реперфузії кінцівки у стінці тонкої кишки посилюється активність пероксидного окиснення ліпідів, що виявляють зростанням вмісту дієнових і трієнових кон՚югатів та реагентів до тіобарбітурової кислоти з максимумом через 1 добу реперфузійного періоду, яка до 14 доби досягає рівня контрольної групи; показано, що в умовах моделювання лише ішемії-реперфузії кінцівки у стінці тонкої кишки порівняно з контролем зростає активність енезимної ланки антиоксидантного захисту, в той час як після гострої крововтрати та, особливо, її поєднання з ішемією-реперфузією кінцівки показники антиоксидантного захисту знижуються; доведено, що застосування впродовж 7-14 діб реперфузійного періоду карбацетаму у тварин з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки, порівняно з тваринами без корекції, викликає істотне зниження активності процесів ліпідної пероксидації та зростання величини антиоксидантно-прооксидантного індексу у тонкій кишці, зменшення концентрації фракцій молекул середньої маси (238-280 нм) у сироватці крові, покращення всмоктувальної функції тонкої кишки, істотне зменшення видового та кількісного складу кишкової мікрофлори в ексудаті черевної порожнини.