Ахмеров О. О. Інституціональний вимір муніципальної політики: європейський досвід

Об’єктом дослідження є впровадження муніципальної політики в європейських країнах. Метою дослідження є визначення закономірностей та особливостей муніципальної політики країн Європи, узагальнення їх досвіду та розкриття його значення для України крізь призму інституціонального виміру. Методи: діалектичний, історичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, формально-логічний методи. В дисертаційному дослідженні здійснено комплексне дослідження інституційно-правових основ європейської муніципальної політики. Визначено, що оптимальна організаційна структура місцевого самоврядування відповідає як критеріям місцевої демократії, так і управлінської доцільності та є актуальною абсолютно в усіх європейських країнах; доведено, що одночасно з реалізацією тенденції до зростання обсягу повноважень місцевої влади відбувається пропорційне зростання місцевої бюрократії, що значно ускладнює здійснення громадського контролю над муніципалітетами, коли традиційні моделі демократичного контролю у багатьох випадках являються недієвими, що спонукає до пошуку нових форм його організації; розкрито роль бенчмаркінгу як ефективної управлінської технології, спрямованої на управління якістю, притаманною як державному так і муніципальному управлінню в сучасних умовах; обгрунтовано необхідність вдосконалення муніципального управління на принципах краудсорсингу і підвищення можливостей участі населення у розробці управлінських актів. Результати - можуть бути використані у: науково-дослідній сфері як підґрунтя для подальших наукових досліджень проблематики муніципальної політики; при дослідженні досвіду реалізації муніципальної політики у різних країнах Європи, а також формування муніципальної політики України; у нормотворчій та зовнішньополітичній діяльності для вдосконалення та оптимізації організаційно-правових засад муніципальної політики; навчально-методичному процесі, при розробці та викладанні навчальних курсів «Управління соціально-політичними процесами», «Політична наука», «Соціально-політична конфліктологія»» та ін.