Дисертація присвячена покращенню візуалізації парауретральних залоз у жінок з варіантами їх локалізації та доведенню їх функціонального значення.
Робота виконувалась в ДУ «Інститут урології НАМН України». Період виконання 2017-2020 рр. Основу роботи склали 94 умовно здорові жінки репродуктивного віку, які були відібрані за даними стандартного обстеження, відповідно критеріям дослідження із 147 жінок, що звернулись з різних причин до консультативної поліклініки базової установи. Для досягнення мети був залучений широкий спектр стандартних та спеціальних методів обстеження. Ключовими були МРТ, УЗД з доплерографією, біохімічні – для вивчення секрету залоз та комплекс соціологічних досліджень з використанням загальновідомих опитувальників, схем, а також власно складених анкет. Авторським був спосіб ідентифікації парауретральних залоз з урахуванням їх анатомічного розташування та метод відео-стимуляції при ультрасонографічному дослідженні. За результатами апаратних методів доведена візуалізація ізоехогенних, однорідних структур у вигляді накопичення залозистої тканини, випуклої форми з чіткими межам, що презентуються як парауретральні залози. Виявлені варіанти локалізації: у 72,2% випадках передній тип, 21,3% – задній, у 7,5% – дифузний. Об’єктивізована відмінність секрету залоз від сечі. За різноплановим аналізом величин основних параметрів УЗД вперше встановлено референтні їх значення: об’єм парауретральних залоз – 2,31-2,47 см3; діаметр парауретральної артерії – 0,69-1,23 мм; швидкість кровоплину в судинах парауретральних залоз – 9,0-9,37 см3/с; індекс резистентності судин – 0,82- 0,85 см; індекс пульсативності – 1,59-1,67 см.
Простежена особливість між локалізацією парауретральних залоз та нюансами статевих відносин у вигляді пізнішого їх початку, більшої кількості статевих партнерів та частоти статевих стосунків при задньому варіанті локалізації. Крім того, вона проявилась удвічі більшою кількістю сильно-активних ерогенних зон на тлі вивчення доступних 19. Навіть у випадках сексуального комфорту середнє значення бальної оцінки досягнення сатисфакції та оргазму достовірно нижче у жінок із заднім типом розташування парауретральних залоз. Недооцінка сексуальними партнерами використання ерогенних зон (до 4-5) та їх не співпадіння із сильно-активними вважає більшість жінок причиною незадоволеності статевим життям. Опитані чоловіки до них відносять відсутність сатисфакції, низький рівень збудження у вигляді недостатньої любрикації, а у їх партнерок частіше спостерігався задній тип локалізації залоз. Виявлено, що у випадках проявів сексуальних порушень: мінімізований рівень лужної фосфатази, за умов відсутності її у жінок, які перебувають в зоні сексуального комфорту (360±0,05 нм/схл), одночасно спостерігається зниження активності нейтральної α-глюкозидази (867±52 проти 1242±64), поява білка із середньою концентрацією 1,03±0,05 г/л, а також з удвічі більшим рівнем в крові простатспецифічного антигену (0,41нг/мл).
Крім того, за високою ферментативною активністю в секреті нейтральної α-глюкозидази та γ-глютамілтранспептидази (за відсутністю їх в сечі). Забезпечується підтримка вагінального нейтрально-лужного середовища. Суттєвим є факт виділення ними секрету в об’ємі 2-2,5 см3, що сприяє любрикації.
