Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – «Хірургія» (222 – Медицина). Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2021.
На підставі проведеного аналізу результатів лікування 132 хворих, які лікувалися з приводу спайкової тонкокишкової непрохідності, розроблено науково-теоретичні положення, які у своїй сукупності дозволили узагальнити і визначити нові шляхи вирішення актуальної проблеми хірургічного лікування хворих цієї категорії. Уточнені показання та послідовність до виконання інструментальних методів обстеження. Встановлено, що діагностична лапароскопія є найбільш інформативним методом діагностики, повинна виконуватися після УЗД і визначення «акустичних вікон», а при необхідності вона може бути трансформована в лікувальну тактику. Розроблено діагностично-лікувальний алгоритм спайкової кишкової непрохідності, який полягав у наступному: після проведення клініко-лабораторних досліджень, визначення індивідуальної схильності до спайкоутворення, УЗД і оглядової рентгенографії органів черевної порожнини та підтвердження діагнозу ГСКН хворому призначають хірургічні втручання характер і обсяг яких залежить від термінів захворювання та кількості перенесених втручань і поширеності спайкового процесу. При відсутності УЗД, рентгенологічних симптомів ГСКН вдаються до езофагогастродуоденоскопії, відеолапароскопії (якщо терміни від початку захворювання не перевищують 12 годин). Підтвердження діагнозу гострої спайкової непрохідності кишечника є абсолютним показанням до хірургічного лікування.
Проведено порівняльний аналіз результатів комплексного лікування хворих на спайкову кишкову непрохідність із застосуванням розробленого діагностично-лікувального алгоритму. Встановлено, що розроблені методики дозволяють індивідуалізувати методи профілактики та домогтися зниження частоти ускладнень і летальності після операцій, а також покращити якість життя оперованих хворих. Застосування диференційованого підходу до лікування ГСКН дозволило знизити відсоток ранніх післяопераційних ускладнень з 35,7% до 11,4%, післяопераційну летальність зменшити у 3,1 рази, скоротити час перебування хворих у стаціонарі з 16,2 до 10,0 діб.
Ключові слова: спайкова хвороба очеревини, гостра спайкова кишкова непрохідність, хірургічна тактика, лапароскопічний вісцероліз, ендоскопічна інтубація, профілактика ускладнень.
