Дисертація присвячена комплексному дослідженню правових засад інституційно-функціонального забезпечення формування та здійснення сучасної екологічної політики України. У результаті проведеного дослідження правових засад інституційно-функціонального забезпечення формування та здійснення національної екологічної політики в сучасних умовах отримано низку висновків та сформульовано пропозиції, що характеризуються елементами наукової новизни. Обґрунтовано тезу про те, що формування і здійснення сучасної екологічної політики України, з огляду на наявні екологічні проблеми сьогодення й перспективи їх вирішення у найближчий час і в майбутньому, потребують існування такої інституційно- функціональної системи в країні, яка здатна ефективно вирішувати завдання щодо охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, збереження навколишнього природного середовища та гармонійної взаємодії людини і природи. Проведено теоретико-правовий аналіз змісту категорії «інституційно-функціональне забезпечення формування та здійснення екологічної політики України» з урахуванням наявних у науковій літературі підходів та чинної вітчизняної нормативно-правової бази. Запропоновано розглядати правове поняття «інституційно-функціональне забезпечення формування та здійснення екологічної політики України» у широкому значенні як систему державних, недержавних та наддержавних інституцій (суб’єктів), які прямо та / або опосередковано здійснюють вплив на формування і здійснення екологічної політики держави в процесі виконання покладених на них завдань, функцій і обов’язків, а також реалізації їх прав і повноважень.
Наголошено на провідній ролі держави у регулюванні екологічної сфери, вказано на складність та багатогранність інституційно-функціонального забезпечення нинішньої екологічної політики і досліджено його систему та суб’єктний склад. Обґрунтовано необхідність врахування не лише структурних, інституційних елементів системи, але і їх функціональних, діяльнісних характеристик. Розглянуто систему інституційно- функціонального забезпечення формування та здійснення екологічної політики з огляду на суб’єктний склад, напрями, сфери або об’єкти та функціональне спрямування. Систему інституційно-функціонального забезпечення формування та здійснення екологічної політики в Україні запропоновано розглядати як логічно впорядковану, внутрішньо організовану сукупність державних, недержавних та наддержавних інституцій (суб’єктів), які перебувають у взаємозв’язку та взаємозалежності при здійсненні прямого та / або опосередкованого впливу на формування і здійснення екологічної політики держави, характеризуються особливостями з позицій їх побудови і організації (територіальної, галузевої тощо) та функціональної діяльності (за формами реалізації природного екологічного права, темпологічністю, сферами, об’єктами правової охорони та ін.) і поєднані спільними цілями ‒ забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів, охорона навколишнього природного середовища, збереження довкілля, екологічна безпека, дотримання вимог екологічного законодавства, попередження екологічних правопорушень та захист екологічних прав громадян для досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи.
