Дисертація є результатом комплексного науково-історичного дослідження становлення та розвитку археологічних досліджень Луцька. Волинь загалом і Луцьк, зокрема, це особливий регіон, як з географічної точки зору, так і з позиції внутрішніх історичних характеристик, які притаманні цьому прикордонному краю. Взаємовплив та взаємопроникнення культур у досліджуваному регіоні був величезним як із найдавніших часів, так і у період середньовіччя, адже тут перетиналися протослов’янська, давньоруська, польська та литовська культури, накладалися елементи західноєвропейської цивілізації і східних народів. У наступні століття Луцьк продовжує, наче губка, вбирати у себе усе нові і нові елементи найширшого спектру матеріальної культури, усе тісніше вплітаючись у регіональні та міжнародні контакти. Саме тому вивчення становлення та розвитку археологічних досліджень Луцька вимагає від дослідника аналізу величезного комплексу чинників та особливостей цього процесу. І оскільки, у сучасній українській історіографії такого дослідження не існує, актуальність та наукова новизна теми є беззаперечними.
Мета дослідження - комплексно та об’єктивно дослідити етапи становлення та еволюцію археологічних досліджень Луцька та його околиць.
Об’єктом у дисертації виступають археологічні дослідження.
Предметом дослідження є етапи становлення та розвитку археологічних досліджень Луцька та його околиць.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що це перше комплексне дослідження становлення та еволюції археологічних досліджень Луцька та його околиць у період із найдавніших часів і до сучасних днів.
У результаті здійсненого наукового пошуку отримані такі нові результати:
вперше:
- систематизовано усю наявну історіографію, яка відтворює процес археологічних досліджень Луцька та його околиць;
- сформульовано і обґрунтовано понятійний апарат дослідження;
- здійснено порівняльний аналіз археологічних розвідок, що на різних історичних етапах проходили у місті та в його околицях, визначено їх особливості;
- вперше введено в науковий обіг результати власних археологічних досліджень міста Луцька та його околиць;
отримали подальший розвиток:
- розроблення історіографічної та джерельної бази проблеми;
- власні археологічні дослідження як метод історичного пізнання;
- систематизовано археологічну колекцію фондів Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку як місце зберігання та опрацювання матеріалів досліджень.
Розділ «Історіографія та джерельна база досліджень» присвячено аналізу історіографії і джерельної бази дисертації. Історіографію розділено на три умовні групи: перша – це праці узагальнюючого характеру, у яких досліджувана у дисертації наукова проблема, не розглядається, але їхній характер дозволяє скласти цілісну картину історичного процесу, яка є необхідною для розуміння характеру процесів, що відбувалися в суспільно-політичному, науковому та культурному просторі Луцька та Волині загалом; друга група історіографії – це роботи, які стосуються саме археологічних досліджень, але їхня географія та хронологічний діапазон є значно ширшими, аніж передбачає представлена дисертація. Третя група, – це наукові праці, що мають безпосередній зв’язок із темою дисертації, розкриваючи її окремі аспекти, деталі, тощо. Саме третя група історіографії стала найважливішою для проведеного наукового дослідження.
Джерельна база, використана для написання дисертації є, доволі, широкою, різноплановою та інформаційно насиченою, що дозволило документально підсилити аналітичні висновки стосовно особливостей становлення і розвитку археологічних досліджень Луцька. Археологічні джерела, опубліковані документальні матеріали у сумі складали широку джерельну базу дисертації.
У розділі «Етапи археологічних досліджень Луцька» прослідковано та виокремлено основні етапи різнопланових археологічних досліджень, які проводилися у Луцьку від середини ХІХ ст. до сьогодення. За основу взято хронологічний принцип, усі дослідження розділені за періодами входження Луцька до різних держав: Російської імперії, Польської держави та Радянського союзу, особлива увага приділена науковим археологічним дослідженням після здобуття Україною Незалежності.
Третій розділ «Археологічні дослідження поселенської структури Луцького мікрорегіону» присвячено аналізу проведених досліджень найближчої до міста поселенської округи: опорних городищ та відкритих селищ, які були невід’ємними складовими частинами Луцької поселенської агломерації.
Четвертий розділ «Археологічна реконструкція Луцька ХІІ-ХVІ ст.» характеризує чинники трансформації Луцька як класичного феодального міста та на основі археологічних джерел характеризує його функціональну забудову, матеріальну культуру та міжнародні зв’язки.
Ключові слова: Луцьк, археологічні розкопки, археологічні пам’ятки, Луцький Верхній та Окольний замки, Волинь, Луцький мікрорегіон, поселенська структура.
