Онікієнко Н. В. Економіко-управлінський інструментарій інноваційного розвитку підприємств агробудівельного кластеру

Дисертацію присвячено розробці науково-методичного забезпечення та прикладного інструментарію, шо спрямовані на економічне обґрунтування процесів функціонування та інноваційного розвитку підприємств у рамках операційної системи агробудівельного кластеру. Провідна інновація дослідження полягає у вдосконаленні концептуально-теоретичних і методичних основ для реалізації інноваційного розвитку підприємств в агробудівельному кластері. Обґрунтовано інструментарій, який оптимізує економічні та управлінські процеси, враховуючи специфіку діяльності цих підприємств. Окрім того, вона підкреслює синергійний ефект між аграрним, агропереробним і будівельним секторами в рамках агробудівельного кластеру, що функціонує як мульти-компонентна операційна система інноваційного типу. Цей підхід сприяє підвищенню ефективності та стійкості кластеру в умовах швидко змінюваного ринкового середовища. Для досягнення економічної синергії підприємств-учасників агробудівельного кластеру було розроблено загально-методичне підґрунтя. До його складу роботи включає традиційні економіко-управлінські моделі та методи (оптимізація, ФЕД- та BSC-методи, статистичне та економетричне моделювання) разом із сучасними інноваційними підходами до управління підприємствами та проєктами (сценарний аналіз, аналіз чутливості, інноваційні методи управління логістикою, PERT- та CPM-методи, моделі управління знаннями). Такий підхід забезпечив надійне підґрунтя для ефективного менеджменту, економічного та інноваційного розвитку підприємств-стейкхолдерів у складі АБК, враховуючи багатовекторність їхніх взаємин та міжгалузеві особливості. В складі створеного інструментарію обґрунтовано систему економічних індикаторів для моніторингу траєкторії економічного розвитку підприємств-стейкхолдерів агробудівельного кластеру. Індикатори враховують як внутрішні показники ефективності підприємств, так і зовнішні фактори взаємодії в кластері. Нижній рівень системи складають індикатори, структуровані за традиційно деталізованими групами (прибутковість, ліквідність, оборотність і маневреність використання майна, джерел підприємств і їх компонент, синергія кооперації, ринкова позиція, а також індикатори економічної, управлінської та цифрової інноваційності). Верхній рівень складають п’ять спеціальних візуалізаторів успішності (чутливості) впливу інноваційно-інвестиційних проєктів (основних джерел бізнес-реінжинірингу та інноваційного розвитку АБК) на різні аспекти операційної результативності стейкхолдерів АБК. Кожен з цих індикаторів оцінюється за мірою виконання стратегії проєкту для конкретного стейкхолдера АБК, що визначається співвідношенням фактичного значення індикатора до його очікуваного значення.