Губа Р. М. Порівняльна характеристика традиційних концепцій державотворення української державно-правової думки ХІХ – першої половини ХХ ст.

На основі аналізу теоретичної і джерельної бази співставлено ідеї відновлення і розвитку національної держави, що сформувалися в середовищі федералістичного, консервативного та націоналістичного напрямку української державно-правової думки ХІХ – першої половини ХХ ст. Встановлено, що основними чинниками, що вплинули на появу і поширення згаданих світоглядно-правових концепцій були суспільно-правові й історичні умови розвитку українських земель, а також проникнення західноєвропейських ідей. Констатовано, що найпоширенішою правовою течією став федералізм, адже ідеї М. Костомарова, Г. Андрузького, Т. Шевченка, М. Дагоманова, М. Грушевського та ін. отримали підтримку як серед інтелігенції так і серед селянства, адже апелювали до вирішення національно-культурних і соціальних питань. Натомість консерватори В. Липинський, С. Томашівський та ін. звернули увагу на традиційні для українців форми державності – монархію у вигляді гетьманату й спробували пристосувати її до політичних потреб українців й суспільно-політичних викликів початку ХХ ст. Поширення націоналістичного напрямку обумовлювалося формуванням концепції соборності етнічних українських земель Ю. Бачинським та М. Міхновським на межі ХІХ–ХХ ст. і поразкою визвольних змагань 1917-1921 рр. коли утвердилося розуміння потреби формування “національної ідеї” як умови відновлення і розвитку держави. Встановлено, що феноменом української та світової правової думки є класократична концепція В. Липинського і націократична – М. Сціборського. Перша базувалася на ієрархічному устрої, де влада зосереджувалася в руках активної меншості, а друга – передбачала участь усіх соціально корисних верств суспільства у державному управлінні, що базувалося на принципах національної солідарності та надкласовості. Основними уроками на основі систематизації правових ідей ХІХ – першої половини ХХ ст., є відмова від ідеології федералізму й утвердження нової “національної ідеї”, що передбачає збереження суверенітету, територіальної цілісності, національних прав та інтересів.