У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретично-методичні і прикладні засади побудови й функціонування системи моніторингу і управління якістю та безпечністю молока корів, що базується на раціональних методичних прийомах сучасних моде-лей управління. В її структуру покладено основні тенденції та чинники формування якості молочної сировини, які включають сукупність взаємопов’язаних інформацій-но-аналітичних блоків. Запропонована система є істотним підґрунтям щодо розробки механізмів регулювання виробництва молока і реалізації єдиної політики в сфері йо-го якості на всіх рівнях господарювання. У рамках першого етапу роботи розкрито особливості формування якісних показників сирого молока на фоні впливу окремих паратипових і генотипових чинників. Установлено, що на досліджені показники істо-тно впливають сезон року, способи утримання і доїння корів, їх походження за бать-ком та лінійна належність. На підґрунті опрацювання одержаних результатів створе-но комп’ютерну базу даних якості молока, яка включає близько 74 тисяч показників хімічного складу, поживної цінності, натуральності та вмісту соматичних клітин. У межах виконання другого етапу проведено комплексне відпрацювання процедури моніторингу якості молока в господарствах різного типу. Третій етап став логічним завершенням усіх проведених досліджень і базувався на обґрунтуванні сучасних прийомів оцінювання системи моніторингу, сертифікації і стандартизації якості та безпечності сирого молока й упровадженні її в умовах виробництва. Практична реа-лізація найбільш вагомих результатів виконаної роботи являє собою три Державних стандарти України, що регламентують правила визначення показників якості та без-печності молока корів, уперше створений стандартний зразок сирого молока, обґру-нтовані як базисні рівні масових часток жиру й білка, які затверджено на рівні Мініс-терства аграрної політики та продовольства України для формування процедури ці-ноутворення залежно від його якості.
Упровадження розробленої системи моніторингу у виробничих умовах дало змогу поліпшити якість молока за вмістом соматичних клітин і кількістю МАФАнМ відповідно на 225,3 тис/см3 або 46,1 % та КМАФАнМ – на 1,4 × 105, одержати додат-кову суму прибутку від його реалізації в розмірі 1540,3 тис. грн або на 24,0 % біль-ше, порівняно з результатами, одержаними до впровадження, та забезпечило зростання рівня рентабельності виробництва й реалізації на 2,8 %.
Ключові слова: моніторинг, якість та безпечність молока, сезон року, способи утримання і доїння, сила впливу, база даних, методи сертифікації й стандартизації, економічна ефективність.
