У дисертаційному дослідженні проаналізовано динаміку та особливості формування продуктивних та функціональних показників коней новоолександрівської ваговозної породи у процесі її удосконалення у ретроспективі та сучасного стану породи. Визначено фактори впливу на молочну продуктивність кобил новоолександрівської ваговозної породи. Встановлено, що кобили філії «Дібрівський кінний завод № 62» ДП «Конярство України» мають високий потенціал для розвитку продуктивного конярства в Україні.
Досліджено сучасний стан новоолександрівської ваговозної породи коней, особливості заводських популяцій, лінійну структуру, екстер’єрні показники коней. З’ясовано, що сучасний склад новоолександрівської ваговозної породи обмежений 301 гол. коней, у тому числі 176 кобил репродуктивного віку. У відтворенні використовується 18 жеребців-плідників генеалогічних ліній Тантала (55,6 %), Градуса (22,2 %), Кокетливого (16,7 %) та Борця (5,6 %).
Визначено показники молочної продуктивності і якості молока кобил новоолександрівської ваговозної породи, встановлено вплив на ці показники віку кобил (номеру лактації), терміну лактації, тривалості жеребності, статі лошат. Встановлено кореляційні взаємозв’язки між показниками якості молока кобил.
Визначено зв'язок промірів тіла, індексів будови тіла і параметрів вим’я кобил новоолександрівської ваговозної породи з їх молочною продуктивністю. Встановлено негативну залежність молочної продуктивності кобил від висоти в холці (r=‒0,511; р˂0,05) та позитивну невисоку – з обхватом грудей (r=‒0,200; р˂0,05). Виявлено більш високий позитивний рівень залежності між молочною продуктивністю та індексами будови тіла (r=0,353-0,499). Визначення залежності молочної продуктивності від параметрів вим’я надало змогу встановити її позитивний зв'язок високого ступеня з обхватом та довжиною вимені (відповідно r=0,632 та r=0,616), глибина вим’я значно менше впливала на молочну продуктивність. За отриманими даними рекомендовано відбирати до ремонтного складу масивних кобил з високими показниками обхвату грудей, обхвату та довжини вим’я.
Проаналізовано внутрішньопородний поліморфізм породи за поліморфними системами крові та білків (Tf, Al и D-систему груп крові), рівень спорідненості структурних одиниць породи, досліджено можливості застосування маркер-допоміжної селекції для підвищення молочної продуктивності кобил. Встановлено динаміку імуногенетичного профілю коней новоолександрівської ваговозної породи за періодами удосконалення. Доведено розгалуженість новоолександрівської ваговозної породи за як генеалогічною структурою, так і за імуногенетичними профілем, що дає змогу здійснювати селекційний процес без загрози інбредної депресії.
Встановлено зв'язок молочної продуктивності кобил новоолександрівської ваговозної породи з деякими алелями груп крові D-системи груп крові, поліморфними системами трансферину та альбуміну. Найвищий рівень молочної продуктивності виявлено у кобил з генотипами Dde (0,6275) та Dcgm (0,3124), трансферина FF (0,0725), альбуміна BB (0,0213). Загально низький вміст жиру у молоці досліджених кобил був у більшому ступені пов'язаний із генотипами Ddk (0,3124) та Dcеgm (0,3124), трансферина DD, альбуміна AB.
Проаналізовано генетичні маркери коней новоолександрівської ваговозної і торійської порід з метою встановлення спорідненості та відмінності генотипів. Високий рівень антигенної подібності за деякими алелями D-системи груп крові, трансферином та альбуміном між породами доводить їх генетичну подібність, що у подальшому можна використовувати для поліпшення технологічних характеристик обох порід шляхом часткового міжпородного схрещування. Надані рекомендації щодо застосування генетичних маркерів у стратегії збереження та удосконалення ваговозних порід коней.
Розроблено Програму селекції новоолександрівської ваговозної породи до 2020 року (витяг з протоколу № 1 від 28.11.2014 р.; МінАПП України) та Програму збереження генофонду коней в Україні до 2025 року (протокол № 4 від 11.11.2020 р.; ІТ НААН).
Визначені закономірності покладені в основу монографії: «Селекційно-генетичний моніторинг у конярстві» (розділ 4.6. Новоолександрівська ваговозна порода) (ISBN 978-966-540-528-3).
