Очеретянко В. І. Обмеження інтелектуальної свободи як один із засобів формування і функціонування тоталітарної системи в Україні (20-30-ті рр. ХХ ст.).

В дисертаціх досліджується державна політика щодо української наукової і творчої інтелігенції в 20-30-х роках, форми і методи обмеження її інтелектуальної праці. Основна увага, в зв'язку з цим, приділена з'ясуванню основних етапів формування і становлення політичної цензури, її основних напрямків. Стверджується, що інститут політичної цензури завжди залишався дієвим засомбом впливу на добір, зберігання, розповсюдження та споживання соціальної інформації.Таким же незмінним залишались і функції цензури - контроль, охорона, санкція. регламентація, репресія, але значення їх змінювалося в часі, в залежності від політичної кон'юнктури. Тому, в різні часи табулювалися ті чи інші пробелми, факти, особистості, замовчувалися цілі історичні періоди. В роботі належна увага приділяється висвітленню структурних реорганізацій в науково-дослідних установах. культурно-освітніх закладах, творчих організаціях, громадських об'єднаннях, ходу і наслідків кадрових чисток, застосуванню щодо інтелігенціх жорстких репресивних заходів.