Карімі П. . Вплив медихроналу на функціональний стан мозкової системи позитивного підкріплення у щурів з вторинно набутими мотиваціями (експериментальним алкоголізмом)

Об'єкт дослідження: мозок щурів. Мета дослідження: з'ясування нейрофізіологічних механізмів впливу медихроналу на емоційну поведінку та електричну активність мозку у інтактних тварин та з моделюванням штучно набу-того потягу до алкоголю. Методи дослідження та апарату-ра: електроенцефалографічний, електрокардіографічний та етологічний; електроенцефалограф, електрокардіограф. Теоретичні та практичні результати, новизна: пероральне введення контрольній групі медихроналу підвищує частоту самостимулювання гіпоталамусу, змінює електрогенез мозку у бік швидких ритмів. У щурів з 14-денною алкоголізацією медихронал знижує частоту самостимулювань, пригнічує судомну активність. Виявлено кардіотропний ефект медихроналу. Пригнічення алкогольної мотивації медихроналом опосередковується через мозкову систему позитивного підкріплення. Галузь використання: клінічна та експериментальна неврологія, психіатрія та наркологія.