Зовнішньоекономічні відносини іноземних та українських товаровиробників, які виготовляють конкуруючу продукцію; відносини іноземних товаровиробників з державними органами, відповідальними за забезпечення публічних інтересів в економіці України. Мета: концептуальне обгрунтування правової моделі захисту вітчизняного товаровиробника, аналіз та висвітлення грунтовних принципів та підходів до законодавчого розв'язання цих питань, чинників, що сприяють чи перешкоджають розвиткові цього інституту. Методи дослідження і апаратура: загальнонаукові та спеціальні методи: логічний, історичний, системно-структурного аналізу, формально-юридичний, конкретно-соціологічний. Методологічною основою є метод порівняльного правознавства. Теоретичні і практичні результати: оцінено стан законодавства про захист вітчизняного товаровиробника в Україні, виокремлені та визначені основні поняття правового регулювання імпорту, висвітлено тенденції українського законодавства про обмеження імпорту та обгрунтовані критерії для коригува ння, сформульовано критерії визначення іноземної конкуренції, яка завдає шкоду українському товаровиробнику, обгрунтовано зміни та доповнення до чинного законодавства з метою гармонізації з міжнародним правом, визначено організаційно-правовий механізм захисту вітчизняного товаровиробника, обгрунтовано пропозиції з надання спеціальної компетенції державним органам щодо захисту вітчизняного товаровиробника. Новітність: вперше визначений механізм утворення та нейтралізації несумлінних ринкових переваг іноземних товаровиробників, визначений механізм державних гарантій захисту інтересів вітчизняного товаровиробника, розроблені поняття та критерії розмежування вітчизняного і іноземного товаровиробника, розроблені критерії шкоди, завданої вітчизняному товаровиробнику, обгрунтована адаптація досвіду законодавства США та ЄС до умов України. Сфера використання: нормотворчі органи в Україні, міністерства й відомства, українські товаровиробники, учбові заклади.
