Савичук О. В. Клініко-патогенетичне обгрунтування профілактики і лікування хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту у дітей

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування дітей з хронічним рецидивуючим афтозним стоматитом (ХРАС) на підставі клініко-експериментального обґрунтування патогенетичної значимості факторів ризику та створення диференційованих методів їх корекції. Автором вирішена актуальна проблема медицини - здійснене клініко-експериментальне обґрунтування патогенезу хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту у дітей та створена лікувальна схема, протирецидивна ефективність якої складає 69,0%. Визначені клінічні і лабораторні фактори ризику, що сприяють формуванню ХРАС у дітей. У 92,9% пацієнтів з ХРАС виявлено пригнічення мікробіологічної ланки колонізаційної резистентності всіх або кількох відділів травного каналу. Клінічний перебіг ХРАС у дітей супроводжується порушенням балансу ферментів енергозабезпечення та транспорту, про- і протиоксидантних механізмів, обміну ліпідів. На створеній експериментальній моделі ХРАС у нестатевозрілих білих щурів лінії Вістар вивчена динаміка клінічних проявів, імунологічних, біохімічних та морфологічних змін. Формування ХРАС в умовах експерименту супроводжується наростанням ознак вторинного імунодефіциту, порушенням активності ферментів енергозабезпечення та транспорту і перекисного окислення ліпідів. Створення схем комплексного лікування дітей з ХРАС здійснювали в умовах експерименту та клініки дитячої стоматології. Результати проведеного дослідження свідчать, що поетапне застосування пробіотика "Біоспорин", препарату "Теком" та імуномодуляторів бактеріального походження (IRS-19, Імудон, Бронхомунал) сприяє стійкій протирецидивній ефективності у 69,0% дітей з ХРАС, відновленню стану колонізаційної резистентності порожнини рота, регресії показників вмісту специфічних антитіл класів IgА та IgG до H.pylori, відновленню балансу про- і протиоксидантних механізмів.