Дисертація присвячена дослідженню і розробці нових, високоефективних способів і засобів подачі вогнегасних речовин в умовах об'єктів промислового транспорту. Досліджено поводження струменя вогнегасної порошковогазової суміші (ВПС), що подається імпульсним полум'япритискуючим пристроєм в умовах машинного відділення тепловозу. Схеми руху часток порошку, що знаходяться на периферії турбулентного струменя, відрізняються від раніше запропонованих і, унаслідок втрати кінетичної енергії і через ущільнення повітря в бічній границі струменя, повертаються в струмінь і інтенсивно гальмують його. Фактично порошковогазовий струмінь у поздовжньому перетині не виглядає однорідно, а поділяється на дві зони - центральну і периферійну. При цьому центральна зона підпитується порошком з розпилюючого насадку, а периферійна -з центральної зони, тобто тим порошком, що, зустрічаючи інтенсивний опір повітря, втрачає свою швидкість. І якщо в центральній зоні швидкість порошку в межах основної ділянки протягом часу роботи газогенеруючого заряду залишається практично постійною, то порошок у периферійній зоні основної ділянки втрачає швидкість, але при цьому струмінь не розпадається, а поступово розширюється внаслідок здатності порошку через малу дисперсність знаходитися в зваженому стані тривалий час. Відбувається постійне вивертання порошку з центра струменя до його периферії. Показано, що на основній ділянці струменя при плині з насадку двофазної рідинногазової суміші має місце стан порушення внутрішньої рівноваги між газовим компонентом потоку і краплями рідини. На основі математичного моделювання для умов об'єктів промислового транспорту розроблено два нових способи гасіння пожежі: у замкнутому обсязі - взаємно перпендикулярними зустрічно-перетинаючимися пласкими сканіруючими струменями ВПС; у вентильованих тунелях при наявності протя-жних транспортних об'єктів (конвеєрів) - у виді поперечних, верхніх і бічних завіс із про-мислового мінерального пилу для ізоляції транспортного об'єкту від навколишнього прос-тору виробничого приміщення з утворенням тунелів, у середину яких подається основний вогнегасний порошковий склад. Встановлено вплив конструктивних параметрів дефлектора і коефіцієнта провідності насадка, з урахуванням раніше відомих факторів, на швидкість подачі вогнегасних речовин і розподіл щільності їх розпилення, кільцевого зазору між дефлектором і корпусом пристрою - на повноту викиду ВПС, наявності лопаток у конічній частині корпусу, їх конструктивних параметрів і кута нахилу - на щільність розпилення ВПС. Встановлено, що для збільшення кута розкриття вісесиметричного конічного порошковогазового струменя, що подається з імпульсного полум'япритискуючого при-строю, необхідно забезпечити її закручування перед виходом з насадку. Розроблено стен-ди для оцінки вогнегасної здатності вогнегасних складів, що враховують вплив на ефект гасіння напору високошвидкісного потоку вогнегасних речовин, які подаються з імпульсних пристроїв пожежогасіння, які мають реакційну і проміжну камери. Досліджено схему газогенеруючого пристрою, на основі якої розроблено засіб для локалізації пожежі переважно при різанні трубопроводів з пальною речовиною і декілька ва-ріантів вогнегасників, розроблено пристрій для захисту моторного відсіку автомобіля, пристрій для гасіння пожежі на військовому автомобілі, вогнеперешкоджувач, автоматич-на установка для гасіння пожежі в резервуарі з дахом, що плаває. Результати роботи використовуються в практичній діяльності декількох підприємств при забезпеченні пожежної безпеки об'єктів промислового транспорту, а також у навчальому і науково-дослідному процесі СНУ ім. В. Даля та інших вузів при підготовці фахівців транспортних спеціальностей. Ключові слова: подача, вогнегасні речовини, імпульсний полум'япритискуючий пристрій, насадок, дефлектор, струмінь, концентрація, швидкість, промисловий транспорт, моделювання, надійність.
