Барковський Д. Є. Вплив нейроімуноендокринних факторів і HLA-системи на клінічний перебіг вагітності та пологів.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0505U000186

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.01 - Акушерство та гінекологія

24-03-2005

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.01

Харківський національний медичний університет

Анотація

Об'єкт дослідження: фізіологічний та патологічний перебіг вагітності Мета дослідження: прогнозування і профілактика акушерської патології на підставі оптимізації диспансерного спостереження з диференційованим підходом до тактики ведення вагітної в залежності від її НЬА-фенотипу і стану нейроімуноендокринної системи "мати-плацента-плод", особливостей їх взаємозв'язку з морфофункціональним розвитком плода задля зниження материнської і перинатальної захворюваності і смертності..Методи дослідження: клінічний, антропометричний, імунологічний, імуноферментний методи; метод полімеразної цепної реакції; ультразвукове дослідження, допплерографія, кардіотокографія; гістологічні та статистичні методи. Практичне значення отриманих результатів: Взаємозв'язок між наявністю у жінки певних алелей А, В, ОК. локусів НЬА-системи та розвитком акушерської патології дозволяє формувати відповідні групи ризику ще на догестаційному етапі, що сприяє своєчасному проведенню комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів для зниження частоти виникнення акушерських ускладнень. Сумісність подружжя за одним та/або декількома алелями А, В, ОК локусів НЬА-системи асоційована з високим ризиком розвитку акушерської патології, а даний контингент жінок формує групи ризику по розвитку ускладнень вагітності та перинатальної патології. На підставі комплексної оцінки стану нейроімуноендокринної системи вагітної встановлено прогностичні маркери для найбільш поширеної та тяжкої акушерської патології, що дозволяє вже у 1-му триместрі прогнозувати її виникнення та формувати групи ризику по невиношуванню, гестозу 2-ї половини вагітності, анемії вагітних, хронічній фетоплацентарній недостатності, затримці внутрішньоутробного розвитку плода. Поетапний алгоритм прогнозування акушерської патології, який характеризується сумацією ризиків генетичних і нейроімуное-ндокринних чинників, удосконалює існуючі методи диспансерного спостереження вагітних і підвищує їх якість, сприяє зниженню перинатальної та материнської захворюваності та смертності.Наукова новизна отриманих результатів: уперше розроблено діагностичні критерії та алгоритми прогнозування акушерської патології на підставі поетапного та сполученого визначення генетичних і нейроімуноендокринних факторів її ризику. Уперше проведено комплексну оцінку ролі асоціації алелей А, В, ^К локусів НЬА-системи та змін нейроімуноендокринної регуляції гомеостазу системи "мати-плацента-плод" під час фізіологічного та патологічного перебігу вагітності та пологів. Уперше доведено, що наявність у жінки окремих алелей локусів НЬА-А, НЬА-В, НЬА-ОК асоційована з частотою ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду, при цьому кожен із вказаних локусів є окремо значущим маркером ризику розвитку акушерської патології. Уперше визначено, що порушення нейроімуноендокринних взаємозв'язків у вагітної реалізуються вже в першому триместрі гестації дизадап-тацією організму жінки до вагітності у вигляді зміни імунологічної реактивності та толерантності вагітної до антигенів трофобласту, дизрегуляції системи гіпоталамус-гіпофізнадниркові залози та секреції інсуліну, формування первинної плацентарної недостатності Ступінь упровадження: результати дисертаційної роботи впроваджені в практичну діяльність пологових будинків №3, 4, 5, 9 р. Запоріжжя; пологового об'єднання №1 р. Одеси; Донецького регіонального центру охорони материнства і дитинства; Сумського обласного центру акушерства, гінекології і репродуктології; акушерсько-гінекологічної служби обласної клінічної лікарні м. Луганськ, міської лікарні №5 р. Кривий Ріг. Наукові здобутки і практичні рекомендації використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології і репродуктивної медицини Запорізького державного медичного університету, на кафедрі акушерства і гінекології Запорізької медичної академії післядипломної освіти, на кафедрі акушерства, гінекології і перинатології факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету, на кафедрі акушерства і гінекології факультету післядипломної освіти Луганського державного медичного університету, на кафедрі акушерства і гінекології Сумського державного університету. Сфера (галузть) застосування: медицина, акушерство і гінекологія.

Файли

Схожі дисертації