Шинкарюк А. І. Психомоторно-рівнева структура активності та свободи суб'єкта.

Об'єкт - процес взаємовпливу моторики і психіки у філогенезі, нормативному та патологічному онтогенезі. Мета і задачі - теоретичне і експериментальне визначення закономірностей та механізмів взаємовпливу моторики і психіки та умов прояву психомоторної активності і свободи суб'єкта; обґрунтування та розробка підходів до діагностики психіки за показниками моторики, досягнення м'язової релаксації, навчання моторних навичок у відповідності з рівнями психомоторної активності. Методи - критичний аналіз, визначення спроможності до перебудови психомоторного стереотипу письма; результативності моторних дій; ситуативної тривожності Спілбергера; сили процесу збудження нервової системи Є.Ільїна (модифікова6ний). Теоретичні результати та новизна - суттєве доповнення теоретичних засад взаємозалежності зростання спроможностей до рухів і активності психічного відображення у філо- та онтогенезі шляхом утворення нових рівнів і ступенів психомоторної свободи. Практичні результати - діагностика координаційних характеристик психомоторики на різних рівнях побудови рухів; порівняння функціональних можливостей психомоторики суб'єкта на різних рівнях; диференціація застосування педагогічно доцільних впливів за критерієм того, на який рівень побудови рухів вони спрямовані. Результати дослідження впроваджено в навчальній діяльності Кам'янець-Подільського державного університету. Ефективність впровадження - висока. Сфера використання - психологія вищої школи, практична психологія.