Потапова В. Д. Розвиток функціональної системи інтуїтивно-почуттєвого відображення у майбутніх психологів.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0505U000370

Здобувач

Спеціальність

  • 19.00.01 - Загальна психологія, історія психології

15-06-2005

Спеціалізована вчена рада

Д 26.453.01

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України

Анотація

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і методологічне обґрунтування нового підходу до проблеми психічного відображення, що виявляється у виокремленні специфічної його форми - інтуїтивно-почуттєвої. Визначено, що інтуїтивно-почуттєве відображення забезпечується функціональною системою, яка складається із нерозривного кола взаємосполучених і взаємовпливових психологічних механізмів: емпатії, децентрації, рефлексії, антиципації, фасилітації. Функціональна система інтуїтивно-почуттєвого відображення виконує функції симультанного об'єднання декількох інформативних ознак різних модальностей у комплексні орієнтири, що забезпечує цілісне охоплювання ситуацій і спрямовує людину на пошуки засобів їх розв'язання нестандартними шляхами, сприяє адаптації до інноваційних умов. Докладно розглянуто умови розвитку функціональної системи інтуїтивно-почуттєвого відображення як персонального "інструменту" професійної діяльності майбутнього психолога, перетворення названої системи у особистісно-професійне новоутворення. Виявлено сутнісні характеристики ФС ІПВ як психічного новоутворення, а саме, цілісність існування, кумулятивність розвитку, константність проявів; встановлено стадії її розвитку: констрювання, трансформації, творчості. Доведено, що ФС ІПВ сприяє поєднанню внутрішнього психічного і зовнішнього предметного, а її використання надає професійній роботі майбутнього психолога більш дієвого і довершеного характеру. Виявлено, що розвиток ФС ІПВ найбільш ефективно здійснюється завдяки нетрадиційному підходу до навчання майбутніх психологів, зокрема психомистецькому, який діалектично поєднує науковий і мистецький шляхи, забезпечує певну свободу дій і відповідальність за них, реальність і уявлення, дію і символ і, завдяки використанню таких модальностей як слово, образ, рух, сприяє полімодальністі навчального процесу. У дисертації автором представлена теоретична модель ФС ІПВ експериментальна перевірка якої протягом 10 років показала, показала її дієздатність і ефективність. Встановлено зв'язокміж розвитком ФС ІПВі етапами особистісно-професійного зростанні психологів. Зроблено висновок, що розвиток функціональної системи як психічного новоутворення має здійснюватися на засадах гуманістичної спрямованості і гуманітарної забезпеченості процесу навчання майбутніх психологів.

Файли

Схожі дисертації