КУЦЕПАЛ С. В. Онтологія в сучасній французькій філософії

У дисертації детально проаналізовані тенденції розвитку французької філософії другої половини ХХ ст., досліджені ті аспекти буття, котрі перебували у затінку в класичній метафізиці, розкрито зміст поняття "постсучасність". Визначено місце французької філософії другої половини ХХ ст. у пошуках нової онтологічної парадигми, репрезентуються взаємозв'язки з іншими напрямками сучасної філософії. Доведено, що головною ознакою філософії минулого століття є визначення онтологічного каркасу будь-якого філософського утворення. Домінуючим у французькій філософії ХХ століття стає питання про Буття, оскільки вона зливається з онтологією, а остання контамінується з одноголоссям Буття. Особливо це проявляється у творчості Ж.-П. Сартра, Ж. Дельоза, Ж. Дерріда, А. Бадью та ін. На основі зваженого історико-філософського аналізу доведено, що у ХХ ст. на теренах філософії життя та феноменології виникає оновлена онтологія, котра спочатку розумілась як "онтологія суб'єктивності", а потім, під впливом психоаналізу та структуралізму, перетворилась на вчення про світ, в якому не залишилось місця для суб'єкта як фундаментального поняття. Значний внесок у формування такої онтології здійснили французькі мислителі, починаючи від Ж.-П. Сартра і закінчуючи Ж.-Ф. Ліотаром.