Нурмухаммедов А. К. Підвищення стійкості цукрових буряків до збудників ризоманії, гнилей коренеплодів та коренеїда сходів

Об'єкт - характер взаємодії цукрових буряків та збудників ризоманії, гнилей коренеплодів і коренеїда сходів. Мета - удосконалення захисних заходів шляхом моніторингу хвороб і впровадження нових прийомів підвищення стійкості цукрових буряків до збудників ризоманії, гнилей коренеплодів та коренеїда сходів. Методи - фітопатологічні, мікологічні, вірусологічні, біотехнологічні, біохімічні, селекційні, статистичні. Новизна - в результаті моніторингу збудників ризоманії, гнилей коренеплодів і коренеїда сходів розроблено прийоми підвищення стійкості цукрових буряків із застосуванням нових методів оцінки, індукування стійкості та статистичного моделювання. Досліджено морфологію ВНПЖБ, встановлено ареал вірусу та його переносника - Polymyxa betae в Україні. Вивчено вплив різних факторів на поширення ризоманії. Проведено оцінку селекційних матеріалів і пошук нових джерел стійкості до ВНПЖБ. Домінування грибів у патогенезі коренеїда і гнилей коренеплодів більше залежить від фази розвитку цукрових буряків і агресивності грибів, ніж від їх чисельності в ґрунті. Розроблено методи оцінки стійкості до гнилей в умовах in vitro і спосіб їх польової оцінки. Створено статистичну модель для добору форм, стійких до гнилей коренеплодів. Розроблено спосіб індукування стійкості за допомогою фенольних сполук. Результати досліджень - використовуються в теорії, практиці та навчальному процесі. Галузь - рослинництво.